Яву називають "попільничкою світу" – тут розташовані 129 вулканів. 30 із них – постійно діючі. Дістатися на Яву непросто. Літаком подорож триватиме близько 16 годин із щонайменше однією пересадкою. Але воно того варте.
"Я живу біля підніжжя Мерапі – "Вогняної гори". Це один із найнебезпечніших вулканів Індонезії. Щоранку з його вершини піднімається стовп диму. Часто бувають невеликі землетруси. 2010 року виверження Мерапі тривало понад два місяці.
Найбільше туристів їздять до вулканів Бромо та Іджен у Східній Яві. Квиток на Бромо коштує 17 доларів. Вхід на Іджен – 11. Там розташовані хімічні озера, добувають кристали сірки. Місцеві її збирають вручну, видовбують молотками і носять пішки за 3 кілометри на завод.
Найвідоміше яванське ремесло – батик. Це – техніка розпису тканин, завуальована духовна практика: контроль над розумом, тілом та емоціями. В її основі – нанесення складних, надзвичайно деталізованих малюнків на тканину з використанням воску й натуральних барвників. Вважається, що візерунки та комбінації кольорів впливають на психіку людини. Цінують лише батик ручної роботи.
На Яві розташований найбільший у світі буддистський храм Борободур та індуїстський храмовий комплекс Прамбанан. Їх збудували під час протистояння між буддистами та індусами у VIII–X ст. Достеменно невідомо, ким і як вони були зведені, але такий розмах будівництва передбачав дуже високий рівень знання математики.
Кам'яні стіни храмів Прамбанану вкриті барельєфами сцен із давньоіндійського епосу. Борободур являє собою модель Всесвіту – від нижчого світу безтілесних духів біля фундаменту до райських планет на вершині.
Туристам радять купувати квиток одразу до обох храмів. Це обійдеться у $32".
Повну версію матеріалу Станіслава Стрільця про життя і традиції Яви читайте у свіжому номері журналу "Країна".
Коментарі