17 березня в Україні почалася демобілізація. Повернуться додому 35,3 тис. бійців, які відслужили рік. Усіх відпустять до 1 травня.
Перші демобілізовані почали приїжджати 10 березня, зокрема 300 вояків 44‑го артилерійського полку. А в неділю — прибули військовослужбовці 72-ї механізованої бригади. Демобілізація триває хвилями, щоб не знижувати боєздатність частин, пояснюють у штабі АТО.
— Після того як прибуде поповнення, ті, хто відслужив свій термін, будуть звільнені з війська, — каже В'ячеслав Селезньов із прес-служби Генштабу. — Більшість із них пройшли АТО, мають бойові нагороди. Серед демобілізованих також багато строковиків, які воювали на Донбасі.
— Майже тиждень провів у Сіверськодонецьку. Оформляв документи на демобілізацію, — розповідає львів'янин 23-річний Олег. Прізвища не називає. Майже півроку провів у зоні бойових дій. — Ходив з обхідним листом до інженерів, фінансистів, на продуктові склади — усього 10 таких служб треба обійти. Формально, звичайно. Печатки поставили — і вільний. Автомат і гранатомет здав у грудні, коли приїздив на ротацію. Потім у госпіталі лежав.
Цю процедуру пройшли понад сотня бійців із нашого батальйону. Хтось здавав амуніцію, а хтось — ні. Я написав рапорт, що втратив усе під час бойових дій. Мені видавали плащ-палатку, протигаз, ОЗК (від абревіатури російською — общевойсковой защитный костюм. — "ГПУ"), індивідуальний перев'язочний пакет, у якому були знеболювальне, два бинта й кусочок марлі. Все це згоріло. Мій рапорт двоє людей засвідчили. Форму не здавав, бо від держави дістав один комплект, і той — літній. По закону, форму мають міняти раз на півроку. Я її міг вже зносити. Із взуттям — так само. Берці ще були добрі, в грудні віддав їх пацанам.
Олега записали в першу категорію запасу. В разі продовження антитерористичної операції, таких, як він, викличуть насамперед. Бо мають бойовий досвід.
— Зараз оформляю документи учасника бойових дій. Сказали, маю отримати статус на початку квітня, — продовжує Олег. — Матиму пільги на комунальні послуги до 50 відсотків, безплатний проїзд у транспорті. Це допоможе. Бо ціни шалено зросли. За опалення мама до 600 гривень платить. Працював будівельником. Коли мобілізували, з роботи звільнився.
Люди повернуться на взводі, каже 57-річний Валентин Депто, військовий експерт із Полтави. Говоримо про проблеми, з якими стикнуться бійці, які воювали на Донбасі.
— Багато хто відчує свою непотрібність суспільству. Заходитимуть у маршрутку, а водій кричатиме: де б ти не воював, а плати за проїзд. Такі речі легко виводитимуть із себе, солдати за таке битимуть. Важко прийняти, що на фронті ти — герой, а тут на тебе плюють навіть у таких дрібницях. Кожна поїздка у транспорті стане стресом, бо підсвідомо очікуватимуть підриву або наїзду на фугас.
Сон — окрема тема. Після Афганістану мені кілька місяців постійно снився кишлак із ворогами, по якому йду без зброї.
Чимало хто привезе додому зброю. Тому в жорсткій формі вимагатимуть до себе ставлення, на яке заслужили. Частина з них можуть займатися рекетом.
Зросте алкоголізм. Я сам після війни пив п'ять років. Але афганцям було легше, бо ми воювали в чужій країні і єдине чого хотіли — вижити. Нашим бійцям морально важче, бо мали завдання перемогти.
Єдиний вихід уникнути післявоєнного синдрому — спілкуватися з дітьми, батьками. Сім'ї можуть дуже допомогти.
Валентин Депто додає, що демобілізація призведе до загострення ситуації на Донбасі.
— Солдати, які відслужили рік, мають досвід — знають, як воювати, діяти в різних ситуаціях. Новим бійцям це все треба буде освоїти. З цієї точки зору, частково вертаємося до початку війни. Можемо втратити нові території.
Коментарі