86 днів тривала оборона міста Маріуполь на Донеччині. Росіяни безупинно обстрілювали його з гаубиць, танків, кораблів, використовували протибункерні авіабомби.
З 18 березня бої точилися на території Азовсталі, де раніше виготовляли матеріали для будівництва кораблів, мостів та нафтопроводів. У бункерах заводу ховалися військові та місцеві.
Протягом травня російські терористи скинули на Азовсталь 714 т вибухівки. Металургійний комбінат зруйнували вщент. Захисники України й цивільні потерпали від браку води, їжі та боєприпасів. Медики ампутовували пораненим кінцівки через брак стерильних пов'язок, медичних інструментів та антибіотиків.
Російські загарбники почали штурм підприємства. Українські захисники — полк "Азов", підрозділи морської піхоти та Нацгвардії — зайняли кругову оборону комбінату. Завод на березі Азовського моря перетворився на оборонну фортецю, став символом нескореності українських воїнів. Утримання цих позицій забезпечило Україні час на перегрупування сил та отримання допомоги від партнерів.
— Найвище військове керівництво України віддало наказ про збереження життя і здоров'я військовослужбовців гарнізону та припинення оборони Маріуполя, — заявив 20 травня командир полку "Азов" підполковник 31-річний Денис Прокопенко.
Російські окупанти захопили із Азовсталі в полон понад 2,5 тис. українських воїнів.
— Із полоненими поводилися жорстоко. Роздягали, били, принижували, морили голодом. На їжу виділяли 30 секунд. Навмисне наливали окріп й давали черствий хліб. Хлопці, в яких були вибиті зуби, навіть шматка не встигали відкусити, — розповідає морський піхотинець 42-річний Михайло Діанов. За час полону схуд на 40 кг. Його і ще 214 захисників Азовсталі звільнили з російського полону 21 вересня — обміняли на кума Путіна Віктора Медведчука.
Військову медикиню 30-річну Мар'яну Мамонову звільнили за чотири дні до пологів. У Луцьку вона народила доньку Анну.
1 
1
Коментарі