Анатолій Гриценко поселився на 11 днів у Павлограді

 

"Степанович спит, он заболел немножко, — каже 5-річна Анна, донька кандидата в президенти Анатолія Гриценка. — Это мама его заразила".

Дівчинка хитається в кріслі-гойдалці на веранді будинку. Поряд за столом сидить її мати, заступник редактора газети "Дзеркало тижня" 41-річна Юлія Мостова у білій футболці з блискітками, блакитних брюках.

— Ми всі якийсь вірус підхопили, — каже.— Аньку он комарі покусали. І ще вона з розкладачки вночі двічі впала.

У Павлоград Дніпропетровської області приїхали пожити 11 днів народний депутат, колишній міністр оборони 51-річний Анатолій Гриценко з дружиною, старшою донькою Світланою та меншою Анною.

— Хочемо побачити, як живуть прості люди, — продовжує Юлія Володимирівна. — Може, комусь і важко відірватися від спа, гольфа. Ми з Анатолієм не тусовочні. Нам нічого, крім рибалки та преферансу, не треба. Місцеві Ігор та Юлія Ткачики дозволили пожити в своєму домі. Гроші навідріз відмовилися брати. Вони — прихильники мого чоловіка.

Веде в будинок. У кімнаті ліжко, накрите ковдрою. Поряд розкладачка. Скрізь дитячі речі та іграшки.

— А оце кабінет Анатолія, — заводить до кімнати зі столом та комп"ютером. Відчиняє шафу. — Господарів три полиці, і наші дві. Така довіра. Люди залишили двох собак і кота. Він нас визнав, і ми цим гордимося.

Юлія Мостова не хотіла, щоб чоловік ішов у президенти.

У салоні машини лежить півторалітрова пляшка мінералки за 33 гривні

— Була й проти посади міністра оборони, — зітхає. — Казала, "тебе зламають". Але він вистояв, і для мене це диво. Мені також пропонували місця в перших п"ятірках різних партій. Але війна між "подлєцамі" й "дуракамі" — не моя війна. Не знаю, чи готова зараз країна вибирати розумну, порядну людину. Але без таких Україні гаплик.

У дворі до Юлії Володимирівни підбігає Анна, простягає зірвану ромашку. Та цілує доньку.

— Анька, ти хочеш, щоб тато став президентом?

— Да. Папа добрый, умный, сильный, — весело каже дівчинка. — Но Бог сильнее, — додає за хвилину.

У дверях з"являється Анатолій Гриценко у спортивній куртці, джинсах і кросівках.

— Я на футбол, — каже.

Грають місцеві команди, Гриценко вручатиме призи.

— Я взяла відпустку, — розповідає Юлія Мостова. — Для Аньки лафа побути з нами двома. Але Анатолій постійно їздить. Зустрічається, вислуховує проблеми, потім до трьох ночі пише блог на сайті.

Біля двору стоїть авто Гриценка "Міцубіші Ґалант". За кермом водій Валерій. Першою на сидіння вмощується Анна. В салоні лежить півторалітрова пляшка мінералки "Евіан" — така коштує 33 грн.

— Тігіпко, Тігіпко, — весело вигукує дитина дорогою, коли трапляються рекламні біґ-борди Сергія Тігіпка.

— Це їй просто прізвище подобається, — сміється Мостова.

На стадіоні Гриценко сидить на лаві найвищого ряду. Тримає пляшку пива. Юлія Мостова з донькою сідають поруч.

— У перший день він пішов на ринок з сім"єю, — розповідає про Гриценка голова Дніпропетровської обласної організації "Громадянська позиція" 59-річний Володимир Душейко. — Нам заборонив біля нього ходити. Його не узнавали, але увагу звертали. Потім якийсь шахтьор до мене підійшов. Питає, чи це не Гриценко. Я тільки головою хитнув. А він аж присвиснув. Люди почали підходити, про проблеми розказувати.

У перерві Гриценко підводиться, дістає пачку "Мальборо". Прошу відійти на розмову. Дорогою він пританцьовує під музику.

— Бабине літо вже почалося, чи ні? — потягується.

×