— Я тут, бо підтримую Україну й не підтримую режим Януковича, через якого мені гидко жити в цій країні. Потрібно змінювати й азаровщину. Прем'єр говорить білоруською мовою, а має вивчити нашу. У 1990-х було піднесення, думали щось зміниться. Тоді хотілося свободи та вільних думок. Через нинішній режим це неможливо, — киянин 65-річний Олександр Дубровський на двох милицях через хворі ноги йде з лівого берега Дніпра в Києві мостом Патона 22 січня. Каже, добирався маршруткою з Лісового масиву, що за кілька кілометрів.
Він останній у колоні людей, яка о 8.15 у вівторок прямує до середини мосту. Назустріч їм — така ж група з правого берега. Майорять національні прапори з написом "Українська народна республіка". Чоловік із чубом-оселедцем б'є в литаври. Живим ланцюгом відзначають День Соборності України.
Олександра Дубровського просять взяти край прапора. Він стискає його вказівним і середнім пальцями, не випускаючи милицю. Пригадує, як у січні 1990-го українці утворили живий ланцюг, який з'єднав Київ і Львів.
— Осторожно, девушка, не спешите, а то дороги скользкие. Проходите, пожалуйста, — усміхається даїшник, років 35. На пішохідному переході на просп. Возз'єднання, що веде до мосту, жезлом показує водіям зупинитися.
Трохи далі в колоні йде киянин 37-річний Павло Тацій із донькою 3-річною Любиною. Він працює торговельним агентом. На День Соборності взяв відпустку.
— Я хочу, щоб Україна залишалася соборною та єдиною не тільки на папері. Якщо це буде святом для нинішнього покоління українців, то так воно буде й надалі. Хочу, щоб моя дитина це теж розуміла. Такі акції мусять змінювати свідомість людей, — каже Павло. Любина в рожевій куртці, замотана шарфом. Вона розглядає колону, махає українським прапорцем. — Ми не вперше виходимо з нею на дійства, пов'язані із захистом незалежності та мови. У день української писемності 9 листопада на Хрещатику відстоювали право спілкуватися українською мовою.
17-річна Вікторія Калинюк іде з правого берега у квітчастій хустці й чоботах на 9-сантиметрових підборах із платформою. Тротуар мосту вкритий льодовою кіркою, тому ступає обережно.
— Мої каблуки — це тактичний хід. Взуття на високій платформі не промокне. А каблуки зачіпаються за лід, не так слизько, — пояснює Вікторія. — Мені хотілося б, щоб люди повернулися до того бачення єдиної країни, яке було в часи козаччини. Жертвували життям заради Батьківщини. Тепер залишилося мало таких сміливців. Моя родина патріотично вихована. Я одягла бабусину хустину, дуже гріють ці українські візерунки.
О 9.00 дві піші колони з'єднуються. Чоловіки ще гучніше б'ють у литаври. Автомобілі безперервно сигналять 3 хв.
— Слава Україні! Героям слава! Слава нації! Смерть ворогам! — скандують уздовж усього мосту. Учасники тримають 30-метровий прапор. Ярослав Базалій, 43 роки, держиться за його край із боку правобережжя. Тупцює на місці.
— Я тут із 7.30. Спеціально приїхав з Америки, з міста Колумбія. Мій літак приземлився сьогодні зранку. Завтра ввечері повертаюся назад, — каже. За плечима має рюкзак. Натягує на лоб шерстяну шапку. Він родом із Харкова. У США виїхав після закінчення університету, 1992-го. За фахом фізик, викладає в університеті Південної Кароліни. Дізнався про святкування з інтернету. — Для мене ця дата важлива. Перший День Соборності незалежної України застав у Москві. У той час там була потужна організація "Український молодіжний клуб". Пам'ятаю, випили з товаришами по чарці в книгарні на Арбаті — так відмітили. У тому приміщенні зараз український центр. На батьківщині буваю щороку. Україна змінюється, — каже Ярослав.
— Їхав-їхав козак містом, під копитом камінь тріснув, да раз два... — співають чоловіки.
Обличчя киянина Вадима Васильчука, одного з організаторів акції, розмальоване фарбами. Ліва частина синя, права — жовта.
— Ми тут можемо об'єднати наші душі. Народ же соборний, — говорить Вадим.
У створенні живого ланцюга на мосту Патона взяли участь, за різними оцінками, від 500 до тисячі людей.
Близько 10.00 всі розходяться. Активісти готуються до концерту біля Києво-Могилянської академії на Контрактовій площі.
Побилися біля пам'ятника Шевченку
У Львові громадські організації "Відсіч" та "Українська молодь — Христові" на пероні головного залізничного вокзалу пригощали 900 пампухами пасажирів поїзда Харків — Львів, що о 13.29 прибув із Харкова. У Вінниці розгорнули 40-метровий прапор України. У Черкасах на Соборній площі близько 500 активістів "Свободи", "Батьківщини", УДАРу та молодіжних патріотичних організацій утворили живий ланцюг завдовжки понад 300 м. У місті Умань на Черкащині близько 30 машин взяли участь в автопробігу. В Одесі 70 чоловіків із проросійської організації "Молодіжна єдність" не давали підійти до пам'ятника Шевченку 100 "свободівцям". Міліціонери відтіснили їх шеренгою. Але декілька осіб із "Молодіжної єдності" прорвалися. Сталася невелика сутичка.
4 
1
Коментарі