— Ми з дружиною сіли в машину, проїхали від супермаркету "Посад" наверх по Познанській метрів 300, і рвонуло. Одразу думаю: от гади, підірвали, — говорить 39-річний Андрій Янголенко, комбат добровольчого спецбатальйону міліції "Слобожанщина" в Харкові.
З жінкою Інною, 36 років, їхав з дому на житловому масиві Салтівка в центр міста. Майже опівдні 6 березня їхній "Фольксваґен Транспортер" розірвало.
— Машина была, как открытая консервная банка. Дверь — в другой стороне. Лобовое стекло улетело. Женщина лежала на капоте. У нее спина порвана немножко. И мужчина ходил с раненной до локтя рукой, — згадує 24-річний Кирило Іванишин із сусідньої 5-поверхівки.
Комбат отримав рвану рану передпліччя. У дружини розірвало легені. Обох прооперували.
На авто знайшли ще одну міну, що відповідає 2 кг тротилу. Причепили магнітом. Не здетонувала.
— Вони живуть поблизу, — каже російською брат Андрія 36-річний Сергій Янголенко. — Машина була на стоянці, що не охороняють. Будь-хто міг приліпити міну.
Андрій Янголенко — колишній "беркутівець", чотири місяці пробув у зоні АТО. Інна — родом зі Львова. 15 років не працювала — гляділа двох синів. Коли чоловік пішов на фронт, поїхала за ним служити в батальйон "Харків-1".
— Брата підірвали, бо відкрито обіцяв помститися організаторам теракту 22 лютого біля Палацу спорту (тоді четверо людей загинули і дев'ятеро травмувалися. — "ГПУ"), — додає Сергій. — Всіх, хто його підірвав, знайдемо. Нехай одразу пакують валізи і забираються з країни.
13 
1
Коментарі