"Щоб одному пройти до балкона — всі мають посідати на диван"

— Орендую кімнату в двокімнатці "хрущовки". Віддаю 2500 гривень. Хазяйка просить виселитись до 1 червня. Шукаю нове житло на таку ж суму. Але попадаються не менш як по 3 тисячі. Треба віддавати майже половину заробленого, — каже 40-річний Ярослав Протас із Черкас. У столиці працює таксистом. — Сусід по тамбуру пропонував орендувати його двокімнатку за 5 тисяч. Але вона порожня. Кілька місяців там квартирували негри. Попросилися дожити зайвий тиждень, обіцяли доплатити. Але надурили. Вкрали всі меблі, холодильник, мікрохвильовку, телевізор. Гос­подар у них навіть копії паспортів не взяв.

— Живемо в малосімейці на ­Борщагівці. Житлова площа 17 "квадратів". Маю двох дітей — синові 13 років, доньці — 5. ­Дітям ніде гратися. Меблі совкові. Шафа, диван, стіл, стільці — все кругом заставлено. Гості сплять на надувному матраці. Щоб одному пройти до балкона — всі мають посідати на диван. Платимо 1900 гривень плюс комунальні. До 2500 набігає, — розповідає 33-річний Руслан Пішняк із Полтави.

— На Позняках орендую однокімнатку з хазяйкою. Вона живе на кухні. Має дачу під Києвом, з весни й до осінніх холодів майже не буває вдома. Приводити гостей не можна. Контролює, як готую. Яєчну шкаралупу наказує збирати в кульок. Відвозить на дачу. Віддаю за житло 2 тисячі гривень на місяць. Комунальні рахує так: все, що більше 1 "куба" води — моє. Електрику ділимо пополам. Але коли вона вдома, телевізор не вимикається. Щомісяця стабільно 500 гривень доплачую, — розповідає 30-річна Юлія Шелюх із міста Ягодин Волинської області.

Хостел на Печерську ­пропонує ліжкомісце за 80 грн на добу. 28-­річний Віталій Троян з Луганська ­торік із липня до жовтня жив у двох ­хостелах.

— Первый был в центре города с ужасными условиями. Там собрались представители низших слоев общества. Засыпаешь вдвоем или втроем в комнате, а просыпаешься с восемью людьми, — згадує Віталій. — Другий хостел, теж у центрі, був кращий. Хол із телевізором, кухня охайна. Приходити можна було найпізніше о першій ночі. Колись навіть з якимсь актором там познайомився. Речі залишав у друга. Прав у хостелі. Гроші постійно носив у гаманці. Якось забув у душі штани з банківською карткою. Вкрали. Рахунок заблокував, але картку довелось переоформляти.

3-кімнатку знімають на дві-три сім'ї

— Ціни на оренду від початку року виросли на 20 відсотків. У червні знову буде подорожчання, коли студенти почнуть з'їжджати з гуртожитків, — говорить брокер Євгенія Жидкова, 39 років. — Квартиранти почали кучкуватися. Знімають 3-кімнатку на дві-три сім'ї. Таку на Троєщині чи біля метро Чернігівська можна знайти за 8 тисяч. По 2700 за кімнату. На комуналку скидаються по 400 гривень взимку і по 200 влітку. Щоб жити самому в однокімнатці треба заробляти щонайменше тисячу доларів.

За 2 тисячі гривень можна зняти кімнату до грудня. Власники виїхали в Мінськ. У другу склали свої речі й зачинили. Комуналка обійдеться в 400 гривень. Є лічильники. Дві сім'ї вже дивилися. Але в одних 1,5-річна дитина, а в других — кіт. Господарі не хочуть квартирантів із тваринами й дітьми.

У березні біля метро Університет за 10 тисяч здавали "двушку" з кондиціонером, каміном. Підлога з підігрівом, у ванній — біде, джакузі. Поселилися четверо програмістів. Скидаються по 2,5 тисячі гривень. За комуналку платять 500. Господар оформив субсидію.

Можна підселитися у "двушку" на Дорогожичах. До метро — 7 хвилин пішки. Але це перший поверх "хрущовки". Кімната прохідна, 12 "квадратів". Є тільки двоярусне ліжко і старенька шафа. На проспекті Маяковського в 3-кімнатку шукають квартиранта. В одній живе пара, в другій — брат із сестрою. В кімнаті з виходом на балкон є шафа-купе, диван.

У передмісті — Крюківщині чи Боярці — за ці ж гроші можна винайняти півхати.

×