Ексклюзиви
вівторок, 30 січня 2018 07:20

"Крути стали символом опору. Їх порівнюють з Донецьким аеропортом"

Автор: УНІАН
  28 січня з Києва на станцію Крути Чернігівської області за 130 км від столиці відбув поїзд з учасниками вшанування пам’яті загиблих студентів. Укрзалізниця організувала спеціальний потяг ”Київ — Крути — Київ”. Пасажирів проводжав військовий оркестр. На місці битви урочистості почалися з 7:00. Маршем пройшли близько 600 учнів Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Потім виступили учасники. Загиблих студентів ушанували військовим салютом (на фото). Президент України Петро Порошенко не брав участі у відзначенні. Не зміг прибути літаком через погодні умови. — Була ідея щодо прибуття сюди автомобілем, — пояснив під час виступу віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, 47 років. — Однак президент вважав неприйнятним, щоби вся громада, яка тут зібралася, чекала його дві години. В Івано-Франківську до річниці бою під Крутами понад 100 людей провели історичну реконструкцію на території палацу Потоцьких. За сценарієм, загін Балтійського флоту та бійці раднаркому захопили склад зі зброєю, вимагали визнати Республіку рад у місті. Війська Центральної Ради заблокували заколотників і пішли на штурм. У результаті більшовики капітулювали, українці перемогли. Учасники реконструкції самі пошили військові мундири. Робили їх за зразком одностроїв російської армії. Використовували автентичну зброю.
28 січня з Києва на станцію Крути Чернігівської області за 130 км від столиці відбув поїзд з учасниками вшанування пам’яті загиблих студентів. Укрзалізниця організувала спеціальний потяг ”Київ — Крути — Київ”. Пасажирів проводжав військовий оркестр. На місці битви урочистості почалися з 7:00. Маршем пройшли близько 600 учнів Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Потім виступили учасники. Загиблих студентів ушанували військовим салютом (на фото). Президент України Петро Порошенко не брав участі у відзначенні. Не зміг прибути літаком через погодні умови. — Була ідея щодо прибуття сюди автомобілем, — пояснив під час виступу віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, 47 років. — Однак президент вважав неприйнятним, щоби вся громада, яка тут зібралася, чекала його дві години. В Івано-Франківську до річниці бою під Крутами понад 100 людей провели історичну реконструкцію на території палацу Потоцьких. За сценарієм, загін Балтійського флоту та бійці раднаркому захопили склад зі зброєю, вимагали визнати Республіку рад у місті. Війська Центральної Ради заблокували заколотників і пішли на штурм. У результаті більшовики капітулювали, українці перемогли. Учасники реконструкції самі пошили військові мундири. Робили їх за зразком одностроїв російської армії. Використовували автентичну зброю.

— Бій під Крутами — гарна ілюстрація протистояння України і Росії. Раніше цю дату відзначали формально. Побиття студентів на Майдані у листопаді 2013-го викликало аналогії і зробило Крути актуальними. Війна з Росією доповнила їх, — розповідає історик Віталій ­Скальський, 35 років.

Тодішня молодь гірше уявляла, що таке Україна?

— Зовсім ні. Щоб записатися у Січовий курінь чи піти в українську військову школу, треба було зробити свідомий вибір, — каже Віталій ­Скальський. — Так само перейти з російської класичної гімназії, яких було більше, в нову — українську. До них ходили ті, хто знав, що таке Україна. Це були діти українських діячів. У Кирило-Мефодіївській гімназії, наприклад, навчався Володимир Шульгин — син педагога і громадського діяча Якова Шульгина. На випускний туди прийшли перші особи держави і посол Болгарії.

Чому керівництво республіки відправило молодь у нерівний бій?

— Більшовики йшли на Київ двома шляхами. Перший — із Харкова через Полтаву. Там були основні сили УНР — Гайдамацький кіш Слобідської України на чолі із Симоном Петлюрою. Другий — чернігівський напрямок, який не був пріоритетним. Там не було великої кількості військ, відповідальних боїв і фронту як такого. Сюди послали достатньо підготовлених курсантів Київської військової школи. Юнак 1918 року — це не хлопець, не підліток. Це курсант військової школи. Вони знали зброю та військову справу. Майже два місяці були в польових умовах — там, де бракувало їжі й води. Потомилися і тому частина поїхала у Київ по допомогу, щоб спробувати когось привезти на заміну. Сходивши у Центральну Раду до військового міністра, вони почули тільки прохання триматися, бо іншого війська немає. Однак недосвідчених добровольців туди не відправляли.

Як тоді на передову потрапили студенти?

— З Ради юнкери завернули у свої казарми і зустріли там Січовий стрілецький курінь — студентів і гімназистів, які вирішили стати на військову службу. Керівництво наказало їм сидіти в казармах і вивчати військову справу. Планували сформувати з них почесну варту Центральної Ради. Студенти почали закидати юнкерам: чому ви фронт кидаєте? Ті сполошилися — а чому ви тут сидите. Члени куреня погодилися поїхати з ними. І вже разом, скоріш за все, навіть не повідомивши керівництво, вирушили під Крути. Вони були рішучими і готовими до боротьби.

Як відреагувала верхівка УНР на бій?

— Керівництво було шоковане розстрілом. Влада відреагувала указом про демобілізацію всіх дітей з армії. Студентський курінь розпустили. Створили слідчу комісію.

Коли широкий загал починає говорити про героїв Крут?

— На початку березня 1918-го з'являються оголошення на зразок: "Зник Андрій Соколовський. Домопожіть знайти. Ходять чутки, що сталася якась битва. Хто що знає — повідомте". За допомогою розголосу і пошуків знайшли могилу жертв більшовиків. Постало питання перепоховання. Саме під час похорону почав формуватися історичний міф про Крути. Письменниця Людмила Старицька-Черняхівська і голова Ради Михайло Грушевський виголосили промови, які розривали душу. Порівнювали зі 300 спартанцями. Похорон, проведений за державний рахунок, набув роздутих масштабів. Гімназія організувала виставку і оголосила збір коштів на пам'ятник. У кінотеатрах демонстрували фільм про похорони крутянців.

За кілька років бій перетворився на символ спротиву більшовикам. У ньому не так важливі обставини бою і біографії учасників, як факт, що Україна від самого початку боролася з більшовизмом.

Під час Другої світової міф про Крути використовували в УПА, пластуни особливо шанували його. У 1990-х він став одним із націє­творчих складових. У такі періоди, героїчно-дитячі сторінки дуже важливі. Вони є і в інших народів, подібна історія була в Естонії, теж 1918-го.

Які міфи сформувалися навколо цієї події?

— У першу чергу, перебільшення її значення. Ніби бій під Крутами дозволив на чотири дні затримати ворога й підписати мирний договір у Бересті. Насправді, затримали ворога на день. Ні у Бересті, ні в Києві про нього не було відомо — до моменту перепоховання. Тоді подібні сутички відбувалися й на інших станціях.

Є така фраза, що гуляє виданнями щодо Крут: бій слабодосліджений. Але це теж неправда. Є сотні історичних праць про нього, спогади, документи. Мало який бій в історії України більш детально вивчений, ніж крутянський. Історики склали списки учасників, можуть сказати про кількість використовуваних кулеметів та місця їх розташування.

Для українців Крути — перемога чи поразка?

— У короткостроковій перспективі — поразка, бо відступили і загинули вояки. Та з точки зору сучасності — перемога, бо Крути стали символом опору. Їх порівнюють із кіборгами Донецького аеропорту. З політичного погляду — правильно. Такі паралелі допомагають розуміти минуле. Якщо ми ще встановимо особи всіх крутянців, вшануємо їх пам'ятниками, назвемо іменами вулиці та постворюємо іменні стипендії — це буде добрий вклад у політику національної пам'яті.

Зараз ви читаєте новину «"Крути стали символом опору. Їх порівнюють з Донецьким аеропортом"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути