— Вишкіл перед війною українки пройшли на Майдані. Не Путін з Януковичем, а любов до України зробили із жінки солдата, — каже київський психолог 50-річна Валентина Домська. — Захищати Донбас від окупантів зважуються багато жінок, які були на Майдані. Але й ті, хто раніше ніколи не брав до рук зброї, вчаться стріляти і здатні діяти на ураження.
За останні півроку українки омужичилися, стали безстрашними й холоднокровними, бо цього вимагають реалії. В наших жінок завищений рівень патріотизму. Вони не можуть сидіти склавши руки. У бою їм легше перенести всі ті емоції, які звалилися на нас після анексії Криму і з появою російської агресії на Донбасі.
Чому ми дивуємося, що жінки їдуть у "гарячу" точку? Готовність взяти до рук зброю їм передалася від бабусь і прабабусь, які у Другу світову були партизанками, розвідницями.
Жінка — то емоційний воїн. Передбачити її поведінку в екстремальних умовах не завжди може навіть досвідчений командир. Коли проливається кров, жінки стають жорстокіші за чоловіків. Ворога сприймають буквально. Де чоловіки візьмуть у полон, жінки можуть одразу вчинити розправу.
Здебільшого йдуть воювати два типи жінок: патріотки та захисниці.
Патріотки — рідко коли обзаводяться сім'єю. Якщо й виходять заміж, то шлюб триває недовго. Народжують дітей і віддають на виховання батькам. Це жінка, яка не боїться ризикувати, часто не має що втрачати. Чоловіки про таких кажуть: "У розвідку з такою пішов би, а в дружини не взяв би".
До другої групи належать жінки, які відправили на війну синів, чоловіків, зятів. Так їм легше пережити біль і постійний страх, що можуть втратити найдорожче. Вони готові йти на передову, аби прикрити собою рідну людину.
Коментарі