Публікуємо поіменний список полеглих у червні захисників України. Нам відомо про смерть 21 бійця. 16 — бойові втрати. Інформація про деяких — неповна. Наймолодшому було 20 років, найстаршому — 57.
Упродовж місяця отримали поранення 108 захисників України. Найбільше постраждали 28 червня — четверо загинули, двоє отримали поранення. 3, 4, 15 та 22 червня обійшлося без поранень.
Окупаційні війська порушувати режим тиші 880 разів. 8 червня було найбільше обстрілів — 38.
1 червня
Микола "Папай" Метлінський, 48 років, із райцентру Олександрівка Кіровоградської області. Жив у Кропивницькому. Головний сержант взводу 57-ї мотопіхотної бригади.
24 травня під час обстрілу неподалік Невельського Ясинуватського району на Донеччині накрив собою доньку-санінструктора 26-річну Ярославу. Її життя врятував. Сам отримав поранення голови. Помер в обласній лікарні Дніпра. Залишилися дружина й донька.
6 червня
Ігор Французан, 41 рік, із села Пенькине Новомиргородського району Кіровоградської області, жив у Смілі на Черкащині. Командир відділення зенітного артилерійського взводу 37-го батальйону "Запоріжжя" 56-ї бригади. Підірвався на міні у Ясинуватському районі на Донеччині. Підписав контракт на службу у Збройних силах України у квітні 2017-го. Залишилися батьки, дружина і троє дітей.
Степан Литковець, 21 рік, із села Гарбузівка Лебединського району на Сумщині. Солдат 56-ї мотопіхотної бригади. Підірвався на міні, коли переслідував ворожу диверсійно-розвідувальну групу. Його тіло евакуювали 11 червня. Залишилися батьки й дружина.
12 червня
Микола "Лютий" Вільчинський, 25 років, із села Старики Горохівського району на Волині. Гранатометник 24-ї бригади ім. Короля Данила. Загинув від кулі снайпера поблизу Горлівки Донецької області. Напередодні загибелі повернувся з відпустки. Їздив додому на хрестини доньки. Залишилися батьки, дружина і двомісячна донька.
14 червня
Ігор Петров, 20 років, із міста Рубіжне Луганської області. Солдат 53-ї бригади втратив життя внаслідок гарматного обстрілу позицій поблизу селища Новотошківське Попаснянського району на Луганщині. Отримав важке поранення, помер у "швидкій". Контракт підписав, щойно став повнолітнім. Залишилися батьки та дружина.
Сергій Жук, 49 років, із села Демки Драбівського району Черкаської області. Солдат 92-ї бригади. Загинув під час обстрілу з ручного гранатомета та бойової машини піхоти на Донеччині. Залишилися дружина, донька й онука.
24 червня
Сергій Остапчук, 48 років, із Хмельницького. Сержант у 72-й бригаді імені Чорних Запорожців. Помер у військовому шпиталі внаслідок вогнепально-уламкового поранення, отриманого поблизу Луганського на Світлодарській дузі Донецької області. Залишилися батьки та двоє братів.
25 червня
Руслан Баглик, 20 років, із Тростянця Сумської області. Молодший сержант 92-ї бригади. 19 червня отримав важке наскрізне поранення голови від кулі снайпера. Помер в обласній лікарні ім. Іллі Мечникова в Дніпрі. Залишилися батьки.
26 червня
Артур Федосенко, 47 років, із Кропивницького. Загинув від кулі снайпера на околиці Мар'їнки Донецької області. Старший солдат, водій-електрик вузла зв'язку військової частини А1469. Залишилися дружина й донька.
27 червня
Унаслідок ворожого артилерійського обстрілу 122-мм снарядами поблизу Богданівки Волноваського району на Донеччині загинули троє бійців:
Олександр Холін, 35 років, із міста Вовчанськ Харківської області. Солдат 93-ї бригади "Холодний Яр". Залишилася дружина й син.
Дмитро Петрушенко,
47 років, із Дніпропетровської області. Солдат 93-ї бригади "Холодний Яр". Залишився батько.
Володимир Дяченко, 50 років, із Семенівки Томаківського району Дніпропетровської області. Солдат 93-ї бригади "Холодний Яр". Залишився син.
28 червня
Валерій "Поляк" Шишак, 57 років, жив у Сіверськодонецьку Луганської області. Командир взводу у 24-й бригаді ім. Короля Данила. Загинув від кулі снайпера під час бою поблизу селища Південне Донецької області, коли намагався допомогти пораненому Андрієві Волосу. "Поляк" 2011-го вийшов на пенсію. З початку війни пішов на фронт. Командував взводом у добровольчому батальйоні МВС "Луганськ-1". Торік підписав контракт із ЗСУ. Залишилися дружина, донька й син.
Андрій Волос, 22 роки, з села Омельне Ківерцівського району на Волині. Загинув під час бою поблизу селища Південне Донецької області. Кулеметник 24-ї бригади ім. Короля Данила. Служив за контрактом із 2015 року. Залишилася мати й вагітна дружина.
Владислав "Швед" Гусейнов, 35 років, із Харкова. Молодший сержант у 92-й бригаді. Загинув в бою за позиції поблизу міста Авдіївка на Донеччині. Бойовики обстрілювали позиції з автоматичних станкових гранатометів і мінометів. Залишилися батьки.
Геннадій Нємцов, 49 років, із Черкас. Загинув під час вогневого зіткнення поблизу Світлодарська на Донеччині. Старший сержант 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців. Бойовики стріляли з гранатометів та великокаліберних кулеметів по його підрозділу. До Збройних сил пішов у шостій хвилі мобілізації в липні 2015-го. На той час його син-контрактник був в АТО.
— Син мене не відмовляв — навпаки, пишається вчинком батька. А от дружина й донька переживають. Однак як би там не було, я вважаю, що мушу бути там, — говорив Нємцов-старший журналістам 14 липня 2015-го.
Залишилися дружина, донька й син.
Небойові:
14 червня
Володимир "Душман" Галаган, 48 років, з Одеси, помер унаслідок раку хребта. Захворів на онкологію після травмування у зоні бойових дій на Донбасі. Доброволець, заступник командира батальйону 8-го батальйону "Аратта" Української добровольчої армії. На фронті воював із серпня 2014 року. За ці роки отримав 11 поранень і контузій.
Народний Герой України, нагороджений медалями "За оборону Донбасу", "За оборону Маріуполя", "За мужність та добровольчий чин", відзнакою "Лицарський хрест родини Мазеп". Засновник громадського об'єднання "Аратта-Одеса". Залишилися дружина, дві доньки й онук. 23-річний син служить на фронті.
18 червня
Андрій
Попов, 46 років, із Мелітополя Запорізької області. Старший солдат у 14-й механізованій бригаді. Помер унаслідок тромбозу легеневої артерії в Попасній на Луганщині. Залишилися мати та сестра.
20 червня
Яків Майданюк, 21 рік, із села Сахни Летичівського району Хмельницької області. Солдат 14-ї бригади. Помер у зоні Операції Об'єднаних сил, обставини невідомі. У липні 2017-го підписав контракт, служив разом із батьком. Залишилися батьки та сестри.
28 червня
Олександр Божок, 29 років, із села Печі Борзнянського району на Чернігівщині. Помер у результаті раптової хвороби в місті Рубіжне Луганської області. Обставини невідомі.
Олексій Зінов'єв розбився в аварії
13 червня на Донбасі розбився в автомобільній аварії боєць добровольчого українського корпусу "Правий сектор" 28-річний Олексій Зінов'єв. Повертався на базу. На повороті вилетів із дороги.
— Льошка — фантастичний автомеханік. На позиціях і на базі в тилу — це була незамінна людина, — каже 36-річний Олексій Попов, командир 2-ї окремої тактичної групи. Коли їхав на війну, перед собою поставив завдання відремонтувати автомобілі, які постійно ламалися в добровольців.
Олексій Зінов'єв народився у Вінниці. Строкову службу проходив у танкових військах. Позаторік пішов добровольцем у ДУК. На передовій навчився куховарити.
— У бліндажі в нас була кухня. Він ящики з-під патронів прибив до стінки і там тримав різні спеції.
В Олексія Зінов'єва залишилися батьки.
Михайло УХМАН
Коментарі