вівторок, 16 квітня 2019 07:51

Війна на Донбасі триває довше за Першу світову

— Якби не АТО, ми могли б втратити Маріуполь, частково Харківську, Дніпропетровську, Херсонську та Запорізьку області, — говорить військовий експерт Олексій Арестович, 43 роки. — У росіян були непогані шанси на захоплення.

12 квітня минуло п'ять років із початку російської агресії на Україну. Того дня 2014-го проросійські бойовики захопили місто Слов'янськ у Донецькій області. Наступного — обстріляли бійців Антитерористичного підрозділу Служби безпеки, які прямували до міста. При зіткненні загинув капітан СБУ Геннадій Біліченко — став першим загиблим військовослужбовцем у війні на Донбасі. Загалом бойовики захопили 500 тис. кв. км території обох областей.

У ніч на 13 квітня 2014 року виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов оголосив про початок Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Улітку військові почали звільняти населені пункти. У серпні оточили Донецьк і Луганськ. Але на допомогу терористам вступили регулярні війська Росії. Розбили українське угруповання під Іловайськом на Донеччині. У вересні 2014-го підписали перше перемир'я в Мінську. Але бої продовжувалися. Друге перемир'я, що формально діє до сьогодні, підписали 12 лютого 2015-го. З того часу українські сили звільнили майже 15 тис. кв. км територій.

За час війни Україна втратила майже 4 тис. солдатів і 20 тис. отримали поранення. Бойовики збили 10 вертольотів, дев'ять літаків, підбили півсотні танків і близько 150 бойових машин піхоти. Знищили майже 50 артилерійських установок, приблизно тисячу автомобілів.

1 квітня торік АТО переформатували на операцію Об'єднаних сил, під командування спеціального штабу.

Російсько-українська війна триває 1830 днів. Перша світова тривала 1567 днів.

— За ці роки ми відродили армію з непритомного стану. Зупинили агресію, відвоювали велику кількість територій, — каже Арестович.

— Створили й забезпечили роботу військової промисловості, що почала постачати в Збройні сили зброю, техніку та спорядження. Не в тих об'ємах, як хотілося, але з нашим військовим бюджетом це багато.

Зуміли переконати Захід у необхідності підтримувати Україну. Якщо дивитися на 2014–2015 роки, ті ж німці та французи з криками "здавайтеся" з нас мало не знімали вишиванки й не мили ними підлогу в приймальнях Кремля.

Ми, будучи воюючою країною, можемо проводити вибори. Всі держави, що починають війну, вводять воєнний стан. Це і є досягнення.

Багато хто каже, що ми могли б ввести воєнний стан раніше?

— Ми не були готові. Всі підзаконні акти, що стосуються введення воєнного стану, були за радянським зразком. За ними мали б націоналізувати підприємства, ввести примусові роботи та комендантську годину. Всі акти необхідно було переробити на демократичні. Тобто такі, що не давали би багато влади військовим, вводити воєнний стан частково і не проїдати ресурси.

Як вплинула Антитерористична операція на свідомість людей?

— Народ поділений на касти. Одна, яка там воювала й опинилася безпосередньо в зоні бойових дій, розуміє, що таке війна і які її наслідки. А друга живе так, як і жила, рахує ціни та комунальні тарифи.

Я розумію, що комунальні тарифи для людей із зарплатами 3 тисячі гривень — це проблема. Але війна — старша масть, криє всі проблеми. Якщо її програти, ці проблеми вирішуватимуть Путін і Кадиров. Сумніваюся, що це комусь сподобається.

Люди під дією пропаганди соціально-економічних проблем думають, що війна — не найголовніше в країні. Не розуміють, що можуть так вважати завдяки тому, що війна ведеться на окремій ділянці держави. Але, якби вона була близько, то вони копали б окопи.

Може, це через те, що ми неправильно вели інформаційну політику?

— Одна з головних проблем президента Петра Порошенка — це провалена стратегічна комунікація з власним народом. Нездари, які залишилися в Міністерстві інформації, ресурс витратили на власну самопрезентацію. За п'ять років випустили лише одну книжку "Інформаційні операції Росії проти України". Тепер 82 відсотки українців вважають, що проблема воюючої країни це — корупція.

Яких найбільше втрат зазнала Україна?

— Люди не розуміють, що головне — перемогти. Затягнути пояси, як британці в Другу світову війну, потерпіти. Замість цього ведуть розмови про мир і не усвідомлюють задумів Путіна. А він воює проти Заходу, який на стадії холодної війни. Наші думають, що можуть помиритися.

Попри всі українські перемоги на міжнародному фронті, ми досі не отримуємо допомоги зброєю, що змінила б театр бойових дій. Не вдалося перебудувати систему відносин у Збройних силах, як у НАТО. Де старший за званням це — друг, товариш, до якого можна прийти за порадою.

А якби Україна замість АТО оголосила б війну Росії?

— Була б Україна десь по Лівобережжя Дніпра. Бо оголошенням війни ми даємо РФ право використовувати всі озброєння, що вона має. АТО не дала змогу Росії застосовувати це.

4060 українських військових і добровольців загинули на війні з 2014 року. Про це йдеться в дослідженні проекту "Книга полеглих за Україну". Поранення отримало майже 10 тис. людей. Зниклими безвісти вважають 410 осіб.

12  800 мирних жителів загинули на Донбасі з 2014 року. Поранення отримали 24 тис. осіб. 2 млн людей змушені були виїхати з регіону, йдеться у звіті ООН за лютий.

Зараз ви читаєте новину «Війна на Донбасі триває довше за Першу світову». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути