— Лежал, смотрел телевизор. И тут грохот. Взрывной волной меня в туалет отбросило. Успел только выглянуть в окно. Увидел женскую руку. Позже узнал, что соседку выкинуло, — каже 33-річний Андрій СТОЛЯР, мешканець десятиповерхівки на вул. Соломії Крушельницької, 1/5 у Києві.
Вибух у шостому під'їзді стався 21 червня о 10:07 через витік газу, за однією з версій. За іншою — у будинку могла здетонувати вибухівка. П'ятеро людей загинули, стільки ж у лікарні. 16 квартир із четвертого по восьмий поверх зруйновані, упали перекриття. Уламки бетону і скла розлетілися до дороги за 10 м. Без житла лишилися 125 мешканців.
Люди вибігли на вулицю в домашньому одязі й нічних сорочках. Заблокованих на вищих поверхах через дах діставали рятувальники.
— Повернувся з магазину з продуктами. Дружина на кухні крутилася, внучки спали. Загуркотіло страшно. У жінки істерика, — каже мешканець першого поверху Володимир Лозіцький, 55 років. — Вийшов на вулицю і зрозумів — нещастя. Забрав дівчат, деякі речі і вже сиділи у дворі. Не знали, що робити.
Першою із загиблих знайшли 77-річну Людмилу Яківну із сьомого поверху. Там був епіцентр вибуху, за попередньою версією. Пізніше виявили тіла родини Недашківських із шостого: 45-річної Інни, її чоловіка Володимира, 53 роки, та сина Євгена, 28 років. Сиротою лишилася 18-річна Анастасія. Пригнулася і бетонна плита її не зачепила.
— Недашковские жили в 220-й квартире. Все окна выходили на проспект Петра Григоренко. Эпицентр — над ними. Все на них и рухнуло, — розповідає кума Ірина Калдіна. — Жили мирно. Квартира была ухоженная. Муж машинистом работал. Женя — су-шефом в элитном ресторане на Золотых воротах. Инна больше детьми занималась. В последнее время работала продавцом.
Анастасія Недашківська — студентка Національного університету харчових технологій. Працює тренером з танців на пілоні. Отримала травму ноги і грудей. Живе в подруги.
П'ятого загиблого, 44-річного Олександра, дістали з-під завалів уночі 23 червня. Його дружина Тетяна вибігла із сином на вулицю.
— Побачила її під під'їздом. Дзвонила чоловікові. Повторювала: "Я Сашку хочу увидеть", — розповідає мешканка четвертого під'їзду Юлія Ламаш, 38 років. — Вона із сином була на кухні, а чоловік спав у кімнаті. Через пил нічого не бачили. Вийшли, а Олександр лишився там.
22 червня частину дороги біля багатоповерхівки закрили для проїзду. По периметру чергує поліція. Перехожі спиняються, знімають зруйнований будинок на телефони.
Поряд — пожежна машина і підйомний кран. Ним із вищих поверхів опускають бетонні плити, які рятувальники ріжуть на шматки. Жінка в зеленому жилеті тримає план дому. Замальовує олівцем пошкоджені квартири.
— Щоб розуміти, що ще треба розібрати, — пояснює.
Начальник управління з питань цивільного захисту Роман Ткачук спиняється біля кількох жінок. Просяться зайти у квартири по речі.
— У під'їзд потрапите в супроводі рятувальника, як закінчимо роботу. Потерпіть, — відповідає. — Другу добу працюємо. Все, що вище п'ятого поверху — небезпечне. Хлопці поставили скрепи, але дім тріщить.
Підходить Ігор Гурін, представник уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової.
— Де зараз живете? — питає.
— Учора завезли в пансіонат на Харківському шосе. Перевірили, чи не хворі на коронавірус. Дали тапочки, рушники, антисептики, пайок. Погодували — салатік, гречка, котлета, — розказує одна з жінок. — Нам треба адвокат. Максим із сьомого поверху звернувся з приводу втрати документів, то йому сказали, щоб платив за відновлення великі гроші.
Двором іде 71-річний Юрій Щепін.
— Живу в сусідньому домі, — каже. — Того ранку йшов із кімнати в кухню, як шандарахнуло! Ключ із вхідних дверей вилетів на 2 метри. Виглянув у вікно, а там валить жовтий дим. Думав, вибухнуло на подвір'ї. Вибіг до пожежних сходів у коридорі. У сусідньому будинку діра. Кричу: "Є хто живий?" Хтось застогнав. Але нічого не було видно. Прийшла поліція і наказали виходити.
Біля огорожі стоїть заплакана дівчина.
— У подруги загинули батьки, старший брат і кішка, — говорить Аліна. — Під час вибуху Настя була у ванній. Присіла і панель пролетіла повз неї. Чула, як стогнала мати. Коли подругу витягнули, була майже непритомна. Ні з ким не хоче спілкуватися. Виставила в інстаграмі фото побитих ніг. Написала, що в неї померла мати. Про батька і брата їй зразу не сказали.
Останні два тижні в будинку перевіряли лічильники газу. Показники знімали працівники Київгазу, ставили заглушки. Люди кажуть, що запах газу відчували постійно.
— У вівторок увечері смерділо. Викликала аварійку. Підтвердили витік. Полагодили й поїхали. Та лічильники були зняті в кожній квартирі, — говорить мешканка Світлана, 53 роки.
— Запах ішов від вентиляції на кухні у ванну й туалет. Спершу думала, що тарганів травлять. Потім зрозуміла — від труби, — додає сусідка Тетяна Олексіївна. — Замість лічильників були трубочки-заглушки. Вони спадали, казали люди. Тоді газ шурував на повну.
Слідчі провели обшуки у Київгазі та комунальних службах, що обслуговували будинок. У газорозподільній компанії підтвердили витік, але у сусідньому під'їзді. Його усунули.
— Для нас це шок. Працівники протягом червня знімали лічильники на планову повірку. Стандартна процедура. Потрібна, аби встановити, чи коректно лічильник працює, — каже головний інженер Київгазу Андрій Лях. — Допомагаємо з'ясовувати причину трагедії, надали інформацію та документацію. В компанії створили комісію.
Зруйнований будинок демонтують. Людей відселять.
70 людей із пошкодженої багатоповерхівки розмістили у Київській спеціальній школі №12. Облаштували спальні кімнати. Тричі на день годують у їдальні. Із речами допомагають волонтери. Решта постраждалих живуть у родичів та друзів.
30 мільйонів гривень виділить міська влада Києва на допомогу мешканцям зруйнованого будинку. Звернулися до уряду з проханням про додаткову грошову допомогу. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв розглянути можливість виділення коштів.
2 
1
Коментарі