"Газета по-українськи" дізнавалася, що зробили для своєї малої батьківщини губернатори області. За 16 років головували 10 керівників облдержадміністрації. Із них четверо — не місцеві.
67-річний Микола Мельник народився в селі Липівка Томашпільського району. Кожні вихідні приїздить додому з Києва.
Його донька Світлана керує сільгосппідприємством "Зернопродукт Липівка".
— Коли був губернатором, зробив у нас гарний центр села. Збудував школу, спорткомплекс, Будинок культури, сільраду, навіть торговий центрик, — розповідає односельчанин 40-річний Сергій Скрипник. — Він першим в області звів для людей Будинок культури і накрив його склом. Зробив всередині зимовий сад, фонтан. У селі заасфальтував усі вулиці. Щосуботи Микола Мельник буває в Липівці. До людей ставиться по-простому. Граємо з ним у шахи, футбол, волейбол. Узимку — у спорткомплексі, а влітку на сільському спортмайданчику.
У Липівці живуть понад 3 тис. людей. Працюють два сільгосппідприємства — "Зернопродукт Липівка " і "Фатіма Агро". Середня зарплата на виробництві, яке очолює дочка Миколи Мельника, 2,5 тис. грн.
57-річного Анатолія Матвієнка найбільше знають по тому, що зумів добитися проведення газу в рідну Бершадь.
— Він зумів довести рентабельність газопроводів середнього тиску на села Шляхову, Джулинку і Маньківку. Звідти люди тягнули собі газ. Під його керівництвом протягнули понад 280 кілометрів газопроводу, — каже екс-голова Бершадської райдержадміністрації Світлана Шульц. — Багато допомагає районній лікарні. Щороку на день Святого Миколая робить великі подарунки. Торік подарував наркозно-дихальний апарат, який коштує тисячі доларів. Двічі на рік робить гуманітарну закупку медикаментів. Бершадських дітей по програмі оздоровлення возять в Іспанію та Ірландію.
У Бершадь Анатолій Сергійович приїздить кілька разів на місяць. Тут живе його мати.
— Зараз будує за свої кошти церкву Успіння Богородиці, планує відкрити в серпні, — додає Шульц.
61-річний Григорій Калетник для свого села Клембівка Ямпільського району придбав комп"ютерний клас.
— У селі залишився батьківський будинок, батьки Калетника вже давно повмирали, — розповідає сільський голова Микола Коржук. — Тільки й того, що він наш односельчанин. Іноді люди до нього зверталися, щоб поміг вступити куди там, та то все в індивідуальному порядку.
У селі Калетник з"являється рідко.
Батьки Миколи Джиги померли. У спадок лишилася хата
47-річний Олександр Домбровський народився в Калинівці. Там живуть його батько Георгій і син Андрій із дружиною та донькою.
— Олександр Георгійович часто буває в Калинівці. Завжди як їде в Київ, заїжджає на могилу матері, — каже секретар Калинівської міськради Валентина Турик, 44 роки. — Для нашого міста зробив багато. У своїй школі номер 3 — хороший ремонт, закупив інтерактивні дошки, комп"ютери, провів швидкісний інтернет. Передплатив газети і журнали для шкільної бібліотеки. Подарував книги в районну бібліотеку. Щорічно до Дня бібліотекаря працівникам дає премію. Суму не знаю, але люди задоволені. Він помагав і тоді, коли просто був бізнесменом. На вулиці, де живе, організував людей, і вони разом проклали асфальт. Тоді в Калинівці була асфальтована тільки центральна вулиця. Зробив проектно-кошторисну документацію на об"їзну дорогу навколо Калинівки. У лютому цього року відкрив меморіальну дошку своєму однокласнику Віктору Дребенюку. Він загинув в Афганістані. До Домбровського часто місцеві жителі звертаються за допомогою.
63-річний Микола Чумак народився в селищі Тростянець Тростянецького району.
— Чимало допоміг із газифікацією району, — каже секретар Наталія Вдовиченко, 51 рік. — Заклав Парк пам"яті в центрі селища. Зробив технічну документацію на будівництво нової школи. Наша стара школа була в аварійному стані. Нова розрахована на 1300 місць. Тепер діти навчаються в чудових умовах. Тут живуть його мати й сестри. Він часто приїжджає, допомагає рідні. Односельчанам також помагає.
Теперішній губернатор 61-річний Микола Джига народився в селі Ярове Шаргородського району. Сюди приїздить майже кожні вихідні.
— Він буває і на урочистостях, і в школі на перших та останніх дзвінках, — каже голова села Валерій Ковальчук, 40 років. — Чимало помагає школі фінансово. У центрі села побудував церкву Святого Миколая за власні кошти.
Батьки Миколи Джиги померли. У спадок лишилася хата неподалік від центру села. За будинком, городом і пасікою доглядає його сусідка Галина Рингач. У будинку губернатор зробив ремонт, але ззовні нічого не міняв.
— Він людина слова, хто до нього звертався за допомогою, всім допоміг, — продовжує Ковальчук. — А нещодавно за власні кошти нашому почтальйону, яка обслуговує два села — Юліямпіль і Ярове —подарував скутер.
2 
1
Коментарі
1