31 серпня сотня жителів села Сальниця Хмільницького району зібралися перед конторою сільськогосподарського товариства "Відродження". Фірма орендує землі 740 пайовиків п'ятий рік. Термін угод спливає наступної весни.
— В інших селах почали давати зерно як тільки зібрали врожай. А в нас чекають, доки та пшениця стухне, — каже 55-річна Таміла Бойко. — У Скаржинцях (сусіднє село. — "ГПУ") орендар дає 500 кіл пшениці, 400 — ячменю, 100 — вівса, 500 — кукурудзи, банку меду, два мішки сахару й 800 гривень. Як хто заболіє, ідуть до орендатора й він дає на лікування. За рік відкрив садочок, школу, амбулаторію, спортзал, провів інтернет. Зробив дорогу. Усіх дітей безкоштовно повіз на море. А ви даєте за пай 6 центнерів пшениці і всьо. Обіщали кожен рік прокладати по 5 кілометрів дороги, але й не взялися.
Натовп обурено гуде. На галас виходить директор Анатолій Пучка та бухгалтер Ярослава Грицик.
— Які у вас претензії? — питає Пучка.
— Ми прийшли получити зерно, — кажуть люди.
— Підніміть договір. У ньому написано, що маємо з вами розрахуватися з вересня по 31 грудня. Хіба сьогодні вже 31 грудня? От у грудні й дамо. А хто хоче получити зараз, підписуйте з нами новий договір, — відказує Анатолій Васильович.
Селянам пропонують підписувати нові договори на 15 років. Хто не хоче, тим не віддадуть зерно.
— Нам немає чим худобу годувати, а село живе за рахунок молока, — каже місцева Людмила Некрасова, 49 років.
Новий договір оренди на 15 років підписали майже 200 селян. Переважно — пенсіонери.
— Оце в мене договір Галі Колос. Вона прийшла получати зерно, а бухгалтерша їй каже: підіть тамо розпишіться, що не маєте претензій, — крізь натовп проштовхується Людмила Некрасова. Тицяє директору папери. — Сліпа баба й підписала. А вдома показує синові, той її мало не з'їв. Баба Галя вмивається слізьми, каже, то я ж документів їм не давала. А нащо документи, як у попередньому договорі є всі дані, тільки перепиши. Прийшла до бухгалтерші, а та: або віддавайте назад зерно, або платіть 1050 гривень. Баба передавала сусідкою гроші, щоб викупити договор.
Анатолій Пучка просить людей здавати підприємству землі й надалі, обіцяє збільшити відсотки. Досі платив по 3% за оренду паю. Це мінімальні розцінки.
— Ніхто не платить 3 проценти, це мінімум. Дають більше. Ми хочемо здавати землі Івану Куровському, він обіцяє 12.
— Такі паї, як дає Куровський, економічно необґрунтовані, — пояснює Анатолій Пучка. — Це навмисно, щоб переманити людей до себе.
Селяни сваряться з директором, перебивають одне одного.
Товариство "Відродження" в Сальниці працює п'ять років. Власники — двоє австрійців. Орендують землі 740 пайовиків. У селі пай найменший у районі — 1,5 га.
— А нам на менше невигідно. Тепер, щоб заключити один договір, треба сплатити 400 гривень. Якщо будемо перезаключати їх кожних два-три роки, понесемо великі втрати, — каже директор.
У сільраді кажуть, що не втручаються у стосунки орендарів і пайовиків.
— Я про цей скандал знаю по слухах. Ніхто до нас зі скаргами не звертався. Ми тут ні на що не впливаємо, — каже секретар Людмила Чехівська.
Голова спілки юристів Олексій Гончар каже, плату за оренду можна підняти втричі.
— Люди мають створити ініціативну групу і написати заяву в райдержадміністрацію, — пояснює Гончар. — Ніхто не має права змушувати селян підписувати договір на кілька років, умови має диктувати власник паю. Якщо селянин хоче договір на рік, значить мають підписати на рік. До того ж керівництво району має посприяти в піднятті плати за паї. 3 відсотки — це найнижча плата по області. Нормальна — за пай 8-10 відсотків, і селяни такої можуть спокійно добиватися. Балачки орендарів про те, як їм важко і скільки вони вклали, слухати не варто, зараз є черга підприємств, які згодні платити хороші відсотки.
3 
1
Коментарі