Вінницькі підприємства беруть на сезонну роботу безробітних із Центру зайнятості. Щомісяця фірми укладають угоди з 210 найманцями. За місяць їм платять до 1000 грн. Просять прибирати вулиці, парки, газони, допомагати самотнім пенсіонерам, упорядковувати документацію у військкоматах.
У п'ятницю 13 квітня шестеро вінничан приїжджають у парк ім. Горького на восьму ранку. Влаштувалися у "Зеленбуд". За день мають прибрати близько гектара парку, побілити арку та завантажити машину спиляними деревами.
У невеликій кімнаті всі переодягаються у старе. Беруть граблі та стару мішковину.
— Громадської роботи не встидаюсь, іншої в Центрі зайнятості не дають. Колись була комірником на підшипниковому заводі, звідти звільнили. Рік стою на біржі. Увесь час на громадських роботах, найчастіше білила, красила і згортала листя. Головне, щоби був хороший колектив, — розповідає 50-річна Тетяна Бігас. Згрібає торішнє листя на стару ряднину. — Це ризикована робота. У парку нічо не можна брати руками. Тут повно шприців і битого скла. Можна запросто вколотися і занести якусь болячку.
Двоє напарників намагаються викинути листя на причіп трактора. Їм не вдається. Сміття висипається на тротуар. Усі регочуть.
— Нам тут весело. Ні від якої роботи не відказуємося. Шо приказують, те і робимо. Добре, хоть туалєти ні разу не давали мити. Нам кажуть бумажки собрать, травку пощупати. Інструментом обеспечують, — продовжує Бігас. — Дають резинові перчатки, щітки з дерев'яною ручкою, щоби по руках не текло і не пекло.
Поряд відпочиває Світлана Вітюк. Сперлася на держак граблів.
— Уже рук не чую. Спочатку всі бока боліли від незвичної роботи. Потім трохи звиклося, — пояснює.
Десь опівдні робітники завантажують трактор сміттям. Ідуть на обід. Харчі беруть із дому. Щотижня найманцям дають вільні 2 год. У цей час вони мають шукати собі постійну роботу.
— Не так просто щось толкове найти. Хочу по трудовій робити, а так тепер не беруть, — долучається до розмови 25-річний Олександр.
Володимир Когутяк знайшов 500 гривень
57-річний Володимир Когутяк із Вінниці п'ятий рік працює на громадських роботах. Каже, найвигідніше наводити лад у парках після свят.
— Завжди з охотою беруся прибирати і перекопувати землю на клумбах. У людних місцях можна знайти чимало цікавих речей. Після Нового року в парку знайшов 500 гривень. Зразу не повірив, побіг у банк перевіряти, стою, серце гупає. Думаю, поміняє — не поміняє. Касірша довго терла ту бумажку і таки видала мілкі купюри. З радості купив жінці квіти і собі кросовки. Навесні, коли перекопував клумбу, знайшов золотий ланцюжок, сімпатічний, але з поломаною застібкою. Ще нікуди не дів, відремонтую і подарю дочці.
Найгірша робота — допомагати пенсіонерам.
— Вони дуже вередливі. Мені попалася жіночка, яка тільки й командувала мною. Приніс відро води, не там поставив, вона розкричалася. Потім кляузу на мене написала, що я погані працівники. Через то в мене зняли зарплату.
2 
1
Коментарі