Керівництво Вороновицького психоневрологічного інтернату в селищі Вороновиця Вінницького району створює підсобне господарство. Так хочуть зменшити видатки на м'ясо-молочні продукти. А заощаджені кошти направити на благоустрій закладу.
— Коли проаналізували витрати на закупівлю молока, сиру, сметани, м'яса, дійшли висновку, що створити своє господарство буде вдвічі дешевше, — каже директор закладу Сергій Якубовський, 40 років. — На м'ясо щороку витрачаємо до 200 тисяч гривень. Стільки ж на молочні продукти. Перше, що хотіли б купити за зекономлені кошти, — проектор, щоб проводити для підопічних просвітницьку роботу.
Зараз у господарстві дві корови, телиця, бичок та п'ятеро овець. Усіх тварин інтернатові подарували. Першою привезли телицю Марту торік.
— Одна жінка у сусідньому селі Комарів, коли почула про нашу ідею, подарувала теличку, — розповідає заступник директора 31-річний Роман Штогрин. — Їй шкода було здавати худобу на м'ясокомбінат. Сказала, нехай з її легкої руки у нас створиться велике господарство. Приїхали ми до неї, погрузили теля в кузов машини. А воно взяло і скочило назад на землю. Ну, все, думаю, поламало ноги. Що ж я цій жінці скажу, якщо доведеться самим везти на м'ясозаготівлю? Але все обійшлося. Коли привезли, весь інтернат прибіг дивитися.
Штогрин обдзвонив усі господарства області, що тримають свиней і овець.
— Розказував про нашу ідею, просив допомогти хто чим може. Відгукнулося одне господарство в Липовецькому районі, звідки нам передали п'ятьох овець. Іще один фермер погодився дати п'ятьох свиноматок.
За тваринами доглядають спеціально найняті працівники та деякі підопічні інтернату. Їм таку роботу призначають як працетерапію.
— Тут інколи черга стоїть за парним молоком, — говорить завідувач господарства Олександр Кучер, 46 років. — Вони навперебій біжать дивитись, як доять корів. Під наглядом інструктора із трудотерапії допомагали нам заготовляти сіно на зиму. Вже маємо дві хороші копиці.
Коментарі