Ліфтерів не пускають до будинків

 

Щодня у ліфтах застряють майже сотня вінничан. У понеділок об 11.10 білий пікап аварійної служби ліфтів паркується біля 10-поверхівки по вул. Заболотного, 7 у Вінниці. Двері третього під'їзду відчинені навстіж.

— Оце молодці, що відкрили, — механік Анатолій Кравецький, 46 років, киває на камінець, яким мешканці підперли двері. — Часто не можемо зайти в під'їзд через домофон. Дзвонимо в одну квартиру, другу. Ніхто не хоче відкривати. Кажуть: "Ми вас не визивали, у нас ліфт работаєт". Або регочуть: "Бомжам, шахтьорам і ліфтьорам не відчиняємо". Одного разу через таких сусідів мужик у темному ліфті 2,5 години просидів.

На першому поверсі застряв 56-річний Юрій Єгоров. Хотів піднятися до п'ятого, де має квартиру. Підйомник заблокувало через перебої в електромережі.

— Відійдіть від дверей, зараз вас визволимо, — гукає Кравецький.

Його напарник 52-річний Сергій Дорощук біжить сходами на горище. Відмикає машинне приміщення. Там двигун та панель управління ліфтом.

— Зараз виключу електропостачання, щоб ліфт раптово не поїхав, коли пасажир буде виходити, — говорить Сергій Григорович.

Спускається на другий поверх. Довгим ключем відчиняє двері ліфта. Видно дах кабіни. На ній жовта коробка управління.

— Якби ліфт став між поверхами, прийшлося би вручну підняти чи опустити до зупинки.

Запускає підйомник. Двері на першому поверсі відчиняються. Юрій Єгоров виходить, у нього тремтять руки.

— Цілий час там просидів. Чекав, доки хтось із сусідів почує. Раньше можна було нажати на кнопку й зразу попасти на диспетчера. Але в лихі часи всі проводи позривали й поплавили на мідь. Заробили на пляшку, а збитків зробили на тисячу. Наш ліфт раз у тиждень обізатєльно має поламатися. Більше сюди не зайду, — позирає на кабіну й спльовує.

За 2 хв. механікам телефонує диспетчер. Каже, по вул. Скалецького, 38а застряли п'ятеро.

— На Скалецього, Зодчих і Стельмаха будинки дуже розбросано пронумеровані. Але ми ідеально знаємо адреса всіх своїх ліфтів. Тому приїжджаємо швидше за "скору" й пожарних, — розповідає Анатолій Кравецький. — Ліфтер має прибути на виклик за 15 хвилин. Людина не може сидіти у ліфті довше як півгодини, хоча буває по годині й по 2.

Заходимо до під'їзду. Чути, як пасажири гупають кулаками у двері.

— Без паніки. Аварійка приїхала, зараз вас випустимо, — говорить ліфтер.

За кілька хвилин виходять п'ятеро чоловіків від 35 років. Не хочуть спілкуватися.

— Ліфт зламався, бо ви його перегрузили. Витримує 320 кілограмів. Це максимум четверо дорослих, — хитає головою механік.

У Вінниці 1100 підйомників. Щодня псуються щонайменше 50. Аварійні кнопки виклику в ліфтах залишилися в чотирьох будинках. У решті повиривали.

— Аварійних серед них немає. Є тільки такі, в яких вийшов термін експлуатації 25 років. То ми їх регулярно обстежуємо, оновляємо деталі. Ламаються, бо мешканці заходять по восьмеро, стрибають, б'ють кулаками по кнопках. Часто пропадає електрика в будинках із дірявим дахом, дощ заливає ліфтову шахту. Взимку через сильні морози замерзає масло, яким змащуємо троси. Лопають пружини, перегорають мікросхеми, — розповідає майстер Тарас Гусол.

Найчастіше ламається ліфт у 14-поверхівці по вул. Космонавтів, 89.

— Двічі був випадок, що жінка спочатку завезла коляску, потім хотіла зайти сама. У результаті кабіна зачинилася з немовлям, мама знепритомніла. Спочатку треба заходити дорослому, потім дитині, — нагадує Сергій Дорощук. — Найбільше панікують п'яні. Виходять і шукають винного, кидаються битися. Викликаємо міліцію.

×