четвер, 16 жовтня 2008 20:15

Марині Ковальській батьки подарували квартиру в Києві
10

"Газета по-українськи" опитала журналістів, посадовців, бізнесменів, митців і визначила 10 найбажаніших наречених області. До уваги брали особисті досягнення претенденток, статки, популярність, впливовість. Переможниці опитування наведені в алфавітному порядку за прізвищами.



Олена Єлагіна, 24 роки


Діджей радіостанції "Окей-ФМ Вінниці", ведуча шоу "Гуляй душа" та нічної програми "Спокуса". Олену називають найеротичнішим голосом вечірньої Вінниці. Чоловіки просять знайомих, які знають Єлагіну, взяти в неї автографа.

— Всі дівчата мріють про принца на білому коні, але мені чомусь потрапляли лише коні, — жартує Олена. — Та якщо серйозно, то кілька разів пропонували одружитися. Нормальні хлопці, просто в мене з ними не вийшло.

У дівчини немає конкретного образу майбутнього чоловіка.

— Коли його побачу, має завмерти серце, — усміхається Олена. — От слухачі по три рази на день мені в коханні зізнаються. А один кілька днів тому знайшов робочу адресу. Приніс  букет білих троянд. Чоловік уже не молодий. Колеги жартували, що я просто зобов"язана вийти за нього. А він: "У мене рука легка". Запрошував на побачення. Та відмовила. Не люблю поєднувати почуття з роботою.

На кожному весіллі Олена ловить букети, які кидають наречені неодруженим дівчатам:

Як та Віка з серіалу

— Як та Віка з серіалу "Моя прекрасна няня". Судячи з цієї прикмети, скоро маю сама такого букетика кидати. Та поки що, я в активному пошуку другої половинки.

Олені подобаються букети квітів на підвіконні, написи на асфальті з освіченням у коханні. Запевняє, що гарна господиня.

— Найкраще виходить солянка, — продовжує. — У мене був молодий чоловік, який любив цю страву. Я в Інтернеті познаходила десятки способів приготування солянки. Зробила своєрідний мікс.

Тепер усі друзі просять, щоб я їх нею пригощала.



Оксана Каленич, 23 роки


Донька власника агрофірми "Ольгопіль" Павла Каленича із села Стратіївка Чечельницького району. Він орендує землі по всій області, зокрема, майже 600 га під Вінницею. Займається вирощуванням зернових. Спонсорує Ольгопільський народний хор. Оксанина мати має в селі два продуктові магазини. Старша сестра працює бухгалтером.

Родина живе у великому будинку. Посеред двору — ставок. Кілька років тому на ньому поставили яхту. Двічі на рік Каленичі влаштовують змагання на байдарках та каное (невеликий спортивний човен, у якому гребуть незакріпленим веслом, стоячи на одному колінію. — "ГПУ").

Оксана місяць тому влаштувалася перекладачем на українсько-німецькій фірмі у місті Фастів Київської області. Сюди її запросили на роботу після університету. Дівчина планує тут набути досвіду.

— Недавно спілкувалася із власником фірми, він німець, — розповідає Оксана. — Робота подобається. Але за іноземця заміж не піду, хочу щоб чоловік був українцем.

У Фастові дівчина знімає квартиру, щотижня їздить до батьків у Стратіївку. До одягу  невибаглива:

— За модою не слідкую. — Одягаюся в те, що зручно.

Готувати Оксана вміє, але не любить. Але й чоловіка-повара не стерпіла б.

— Не люблю, коли щось робиш, а зі сторони сують свого носика, — сміється дівчина.

Яким хотіла би бачити майбутнього чоловіка Оксана ще не знає. Любить романтику.

— Хочу, щоб мені зізналися в коханні у спокійній обстановці, — запевняє Оксана. — Із моїми улюбленими орхідеями, з гарною обручкою. Точно не хотіла би, щоб при освідченні було багато людей. Бо розгублюся і не буду знати що відповісти.



Тамара Карапетян, 25 років


Дзюдоїстка, чемпіонка Європи і світу 2004 року, володарка Кубку світу 2005 року. Майстер спорту міжнародного класу. Закінчила Вінницький політехнічний університет. Нині викладає фізичне виховання у політехнічному університеті. Працює офіс-менеджером у місцевій фірмі.

— Мені подобається радувати себе новими речами, особливо люблю парфумерію, — каже Тамара. — Останнього разу купила блиск для губ за 200 гривень. Я довго не наважувалася його купити, бо дорого.

Тамара живе з батьками та двома сестрами. Спортсменка каже, що в її сім"ї панує гумор та демократія.

— Мого хлопця Ігоря спочатку шокувала така атмосфера, але через деякий час він звик, — усміхається Тамара. — Ми зустрічаємося три роки. Йому 28 років. Ігор — генеральний директор досить серйозного підприємства. Чоловік повинен бути добрим, розумним, мати почуття гумору і забезпечувати родину.

У Карапетян багато знайомих, але близькими друзями вважає тільки своїх сестер.

— Ігор часто мене ревнував до спортсменів, особливо коли я їздила на змагання, але це вже минуло, — каже Тамара. — Я познайомила його з командою, і він заспокоївся принаймні мені так здається.

Хочу двох дітей

Заради родини Тамара готова залишити спорт, але доки про це не задумується:

— Знаю, що хочу двох дітей. — Сина назву Артемом, дочку Анастасією. Про обов"язки подружжя поки не замислююся. Гадаю, такі питання вирішуються вже у шлюбі.



Олександра Касинюк, 22 роки


Працює третій рік у канцелярії спецпрокуратури Вінниччини, що займається наглядом за роботою тюрем. Вона єдина жінка у штабі.

— Ще є шість чоловіків, — усміхається. — Та нічого особистого. Ми спілкуємося тільки по роботі. Крім того, всі мають дружин. Але від цього запаси шоколадок та цукерок не меншають. На 8 Березня з квітками аншлаг.

Олександра цьогоріч закінчує Одеську юридичну академію. За фахом — працівник прокуратури:

— Це продовження династії по папиній лінії. Він у мене міжрайонний прокурор Хмільницького району Вінницької області. Із дитинства подобалися програми кримінальної хроніки. А от зброю не люблю.

Касинюк каже, що любить покомандувати.

— А інколи буваю сентиментальна. Дуже жалко обвинувачуваних. Та коли дізнаюся, що натворили, стаю жорсткішою. Інколи доводиться звільняти після строку своїх однокласників.

Олександра зустрічається із 26-річним Максимом. Він — її сусід. Має бізнес у сфері розваг.

— Дружили з дитинства, — веде далі. — Більше двох років тому, коли Максим працював у Ялті, почав шукати через знайомих мій мобільний номер. Після телефонних розмов почали зустрічатися.

Рік тому Максим повернувся в Вінницю.

— 10 жовтня ми святкували з Максом дві дати: другу річницю нашого кохання і його день народження, — усміхається. — Я йому подарувала романтичну вечерю, а він мені каблучку.

Дівчина мріє про весілля з лімузинами, розкішною сукнею.

— Але не в ресторані, а десь на природі біля річки, — розказує.


Марина Ковальська, 19 років


Донька голови Шаргородської райадміністрації Віктора Ковальського. Мати Ольга має власний бізнес.

Марина вчиться на третьому курсі юридичного факультету Київського університету ім. Шевченка.

— Спочатку хотіла вчитися на диктора телебачення в університеті Карпенка-Карого, та батько відмовив, — розповідає Марина. — Він усе життя мріяв навчатися на юриста в університеті Шевченка.

Дівчина має другий дорослий розряд з волейболу. Мріє відкрити приватну справу в ресторанному бізнесі.

— Люблю ходити на покази мод, — каже Марина. — Наприклад, завтра йду на показ Оксани Караванської, минулої п"ятниці ходила на показ Вероніки Жамві. Купую речі від італійських модельєрів, люблю Жана Франка Фере, Роберто Каваллі, Версаче.

По магазинах ходить зі своєю сестрою Іриною:

— Часто купуємо речі у "Мандарин плаза", "Стасіо". Іноді обмінюємося речами із сестрою.

У Києві Марина має власну квартиру, яку подарували батьки. Нещодавно закінчила водійські курси. Мріє купити "Фольцваґен Туареґ". Сестра Марини старша за неї на 7 років. Працює викладачем університету. Планує стати приватним нотаріусом.

Марина працює помічником нотаріуса. Відпочивати переважно їздить за кордон:

— Весною їздила у Прагу, а влітку була в Хорватії і на Кіпрі.

Свого коханого дівчина поки не зустріла, та каже, що має багато прихильників.

— Для мене головне, щоб людина була хороша, щоб розумів мене і підтримував, — додає дівчина.

Заміж Марина вийде за кілька років.




Тамара Мізрах, 19 років


Донька директора вінницького коледжу конструювання одягу Ігоря Мізраха. Закінчила цей навчальний заклад за фахом підприємець. Дідусь Аркадій ректор цього ж коледжу. Мати — Жанна Мізрах, має власний центр краси. Тамара допомагає мамі: займається татуажем та візажем.

— Може, через кілька років відкрию свій центр краси, — говорить дівчина російською.

Їздить на власній машині "Хюндай Туксон". Живе з батьками у приватному будинку, має свій поверх.

— Заміж я збираюся не раніше ніж через два роки, — додає Тамара. — Мій майбутній чоловік обов"язково має бути бізнесменом. А ще — добрим і симпатичним.

Майбутній чоловік обов"язково має бути бізнесменом

Одягається у магазинах. Любить хороші дорогі речі. Минулого тижня Тамара відсвяткувала своє 19-річчя. День народження влаштувала за власні гроші в клубі "Амагама".

— Найоригінальніший подарунок — це білий заєць мого зросту, — каже Тамара. — Хоча подарунків було багато.

День народження вона святкувала три дні. Готувати дівчина вміє та робить це нечасто:

— Найчастіше яєшню смажу.

Тамара хотіла б романтичного й оригінального зізнання у коханні.

— Можливо, хай це буде зізнання на стіні або участь у якомусь шоу, — усміхається дівчина. — Головне, щоб був букет троянд і обручка.



Яна Новіцька, 20 років


Донька голови Тульчинської райдержадміністрації Олега Новіцького. Мама Лариса — вчителька музичної школи.

— Мене батьки виховали так, щоб я не звертала увагу, що батько має високу посаду, — каже Яна. — Однокласники і друзі мене завжди нормально сприймали.

Навчається у магістратурі юридичного факультету Київського університету ім. Шевченка. Знімає однокімнатну квартиру в Києві. Працює в юридичній фірмі помічником юриста.

Добирати одяг допомагає мама.

— Ми одягаємося в магазинах Вінниці та Києва, часто беремо одяг італійських дизайнерів, — каже мама Лариса Новицька. — Іноді донька купує речі із подружкою.

Дівчина має водійські права:

— Мені хлопець не дозволяє їздити на машині, особливо по Києву, — сміється Яна. — Вдома іноді катаюся чи на маминій "субару" чи на татовій "мітцубісі". Собі куплю машину через кілька років.

Яна любить відпочивати у Ладижині.

Півроку тому Яна познайомилася із Дмитром. Хлопець навчається в академії внутрішніх справ на юриста.

— Він уже освідчувався мені у коханні, але одружуватися не пропонував, — розказує Яна. — Хотіла, щоб пропозиція була оригінальною. Він сам має придумати як запропонувати мені руку й серце.

Яна любить вишивати та готувати.

Готує Яна переважно повсякденні страви, найбільше подобається робити десерти:

— Часто на замовлення родичів пекла торти чи тістечка.

Після навчання Яна хоче залишитися в Києві.



Лілія Поліщук, 18 років


Міс "Вінниця-2008". Навчається на першому курсі історико-правового факультету Вінницького педуніверситету. Працює моделлю. Каже, що конкурс краси додав їй упевненості в собі.

— А ще показав хто мені друг, а хто ні, — говорить дівчина. — З"явилися заздрісники. Завдяки цій події я подорослішала.

Ліля каже, що шанувальників у неї вистачало й до конкурсу:

Шанувальників вистачало й до конкурсу

— У мене сусідами були одні хлопці. — Вони гралися зі мною в ляльки, а у мене був цілий арсенал зброї, іграшкові солдатики, машинки. У дитячому садочку в мене були дві гарних довгих коси. Кожен хлопчик намагався посмикати за них.

Дівчина у сім"ї одна. Батько, Юрій Васильович, 47 років, працює будівельником. Мати 43-річна Тетяна Антонівна веде гурток в"язання у центрі профтехосвіти N1.

— Мати для мене найкраща подруга, — говорить Ліля. — Їй я можу розповісти практично все, вона у мене сучасна.

Мати поповнює гардероб доньки в"язаними речами. Лілія теж в"яже для себе:

— Зараз мати мені в"яже сукню. А остання придбана мною річ — чорні брюки-галіфе. Я їх купила у своєї тітки.

Лілія не вживає алкоголю і не курить. Вміє готувати, її коронна страва — піца.

Дівчина хотіла б, щоб їй освідчилися несподівано та яскраво. Про одруження вона ще не замислюється. Каже, спочатку треба здобути освіту. Ні з ким не зустрічається. Лілі подобаються високі біляві чоловіки міцної статури.



Юлія Фицайло, 26 років


Актриса, фотохудожниця, співачка, поетеса. Знялася у російсько-українській картині "Рука на щастя", що тепер демонструють у кінотеатрах Вінниці. Дівчина нині живе в Лондоні. Туди переїхала чотири роки тому.

Із Юлією зустрічаємося під час її останнього приїзду у Вінницю. Дівчина приїздить на  "Фольксваґен-Поло".

— У Лондоні закінчую курси акторської майстерності, — каже Юлія. — А ще там працюю. І садівником була, і нянею. Зараз менеджером в одній з фірм. Не хочу бути залежною від батьків. Крім того, відкладаю гроші потрохи. Мрію випустити власну збірку, в яку ввійдуть мої вірші, фотографії, тексти пісень. От захопилася ще й малюнком масляними фарбами.

Юлія вмикає диск власних пісень. Каже, має ще один із українськими народними. Обидва записувала у Вінниці.

— Думаю, що варто шукати для створення збірки меценатів, — додає.

Дорогою Юлія розповідає, що про одруження буде серйозно думати за кілька років.

— Мене часто подружки питають про любовний "фронт", — веде далі. — Відповідаю так: чоловіків навколо багато, але серед них поки не було мого — справжнього.

Два роки тому Юлія знялася в Англії у двох картинах. Перша — "Мало цукру" індійської компанії "Болівуд", друга — "Загублена колонія" молодого британського режисера.

— А мій кінодебют був, до речі, в Вінниці, — усміхається Фицайло. — Вінницький режисер Валерій Шалига запросив на невелику роль у фільмі "Фатальна помилка". Тепер Валерій знімає серіали в Києві. Запрошував.



Мирослава Шостак, 19 років


Донька власника мережі ломбардів 56-річного Василя Шостака. Мирослава цього року закінчила Вінницький кооперативний коледж і заочно вступила на юридичний факультет Міжрегіональної академії управління персоналом. Працює секретарем у приватного нотаріуса. Мріє стати адвокатом або суддею.

Дівчина вважає, що сьогодні мало гідних хлопців.

— Або замолоді, розбещені, або застарі і настирливо вимагають від дівчат взаємності, — каже Мирослава. — А у нашій сім"ї табу на дошлюбні стосунки. Нас батько так виховав, що дівчина не повинна віддавати якомусь пройдисвіту свою квітку. Хлопці повинні ходити за нами, а не ми бігати за ними.

Мирослава завжди на підборах. Ділові костюми та сукні купує у бутиках "МагіЦентру".

Дівчина зустрічається із 23-річним підприємцем із Вінниці Євгеном. Хлопець — директор фірми "Блік", яка займається натяжними стелями. Євген балує Мирославу подарунками. Купує їй гарні речі, дарує коштовності.

У Мирослави є ще старша сестра 25-річна Маргарита, яка вчиться в Києві, 16-річна Роксолана та шестеро братів. Власного авто ні одна з доньок не мають. Батько пообіцяв невдовзі зробити такий подарунок, щойно вони закінчать водійські курси.

Щовесни та щоосені у родині Шостаків влаштовують традиційні сімейні бали. Доньки та матір одягаються у вечірні сукні, а шість синів та батько — у фраки. На бал запрошують циганський ансамбль.

— На балах батько навчає нас етикету, — каже Мирослава. — Дивиться, як ми себе поводимо, щоб не було ніякої вульгарності.

Доньки Шостака планують народити по 3–4 дитини.

Зараз ви читаєте новину «Марині Ковальській батьки подарували квартиру в Києві». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

8

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути