четвер, 01 жовтня 2009 17:27

Оксана Джус вирощує кавуни з жовтою серединою

Автор: фото: Інна ЧЕРВІНЧУК
  Віра Грущенко на своєму городі у селі Вінницькі Хутори показує вирощені із розсади дині. Жінка не кропить городину отрутохімікатами, а застосовує тільки біопрепарати
Віра Грущенко на своєму городі у селі Вінницькі Хутори показує вирощені із розсади дині. Жінка не кропить городину отрутохімікатами, а застосовує тільки біопрепарати

37-річна Оксана Джус із села Малі Крушлинці Вінницького району торгує насінням. Із чоловіком вирощують його на власному городі.

— Усе насіння в мене районоване, — пояснює Оксана. — Це значить, незалежно від того, звідки привезене, у нас воно вже росло два-три роки та давало врожай.

Джуси вирощують понад 18 сортів огірків, 258 — помідорів, 58 — перцю. Є 50 сортів кавунів, динь і гарбузів.

— Перше насіння замовляла для себе за оголошеннями в газетах і в журналі "Дім, сад, город", — розповідає. — Було й рідкісне, що доводилося по півроку чекати. За три зерняти огірка платила 18 гривень. За корчик полуниці, яка родить цілий рік, 20 гривень. Тепер із садівниками-любителями обмінюємося насінинами. Буває, заплатиш за три насінини, а жодна не зійде. А буває, в нас приживаються такі рослини, які, здавалося б, не мали рости.

Жінка показує кавуни по 4–5 кг і великі дині, які ще не встигла зібрати з городу.

— Цього року маємо нові цікаві сорти кавунів. Ось "Кукодама" — у нього повністю жовта середина, на смак солодкий, — додає селекціонерка. — А кавун "Подарунок сонця" жовтий зверху, а всередині червоний.

Оксана показує білі огірки в банках. Ззовні екзотичні рослини схожі на колючі яблука.

— На смак вони як звичайні, деякі мають довгі колючки, але ж вигляд який прикольний, — тішиться.

Насіння екзотичних огірків у неї торік купила Марія Поліщук із селища Вороновиця Вінницького району. На смак не сподобалися.

Показує білі огірки в банках

— От "Учительські" огірки брала, то вкусні. Хрустящі, мають запах. А білі гарно посходили і вродили, но вони не схожі на огірки. Але в салат хороші, вони трохи м"якші за звичайні. Перед сусідами похвалилася, які круті огірки в мене вродили.

Щоб мати чисті сорти, Оксана Джус радить розсаджувати рослини подалі одна від одної.

— Якщо на одній грядці посадили огірки, то дині чи гарбузи треба метрів на 20 перенести, інакше рослини будуть перезапилюватися і доброго врожаю не буде, — запевняє. — Не можна також висаджувати поряд гібридне та звичайне насіння, тоді також рослини будуть перезапилюватися. Та й узагалі огірки і помідори не треба густо насаджувати, максимум дві рослини на квадратному метрі.

Часто в Джусів купують новий сорт картоплі, який достигає протягом 40 днів.

— За день розходиться більше двох мішків, по 6 гривень за кіло, — говорить. — Її садять у травні, а на початку червня вже є врожай. Потім знову садять. До пізньої осені можете їсти молоду картоплю.

Рік тому Оксана почала вирощувати екзотичні плоди — циклантеру та мамордіку. Насіння прислав хтось із садоводів любителів, родом рослина із Південної Америки.

— Циклатеру ще називають перуанським огірком, — пояснює, — плоди схожі на невеликі перці, на смак як огірок із перцем. Мамордіка схожа на диню, тільки гіркувата на смак. Соком мамордіки лікують діабет, гіпертонію, інфекційні хвороби.

Землю мульчують опалим листям

39-річна Віра Грущенко із села Вінницькі Хутори, що неподалік обласного центру, чотири роки не перекопує город.

— Свої 16 соток обробляю плоскорізом Фокіна, — каже Віра Сергіївна. Вона прихильниця органічного землеробства. Не користується хімічними засобами захисту рослин і мінеральними добривами. — Фізичних і матеріальних затрат мінімум, а врожаї радують.

Грущенко веде на город, зриває кілька помідорів, пригощає.

— Правда, солодкі і м"ясисті? Як у дитинстві колись були. Витерла об фартух — і можна їсти. Хімії ж ніякої. Ранньою весною розрихлюю плоскорізом землю, сію рослину фацелію. Потім скошую, поливаю "емочкою" (ЕМ — ефективні мікроорганізми — біопрепарат. — "ГПУ"), воно перепріло. Ґрунт вийшов пухкий і вже вдобрений.

У підготовлений ґрунт Грущенко висадила власноруч вирощену розсаду.

— Купована може бути інфікована або перекормлена селітрою, — каже. — Тоді на неї нападає колорадський жук.

Господиня показує ділянку, де щойно посадила часник на зиму.

— Зимовий часник я завжди саджу наприкінці вересня — на початку жовтня. Зверху розкидаю насіння вівса. Він дуже швидко приймається, і за якийсь тиждень-два на грядці вже  зелений килимок. Мороз ударив, зелень вимерзла. Все, земля замульчована. Мульчувати можна також опалим листям. Його треба розстелити 10-сантиметровим шаром, полити "емочкою". Сусідка тричі сапала, а я ні разу. На базарі вона часник продає по 9,50 кіло і я так само. Але ж я не наробилася зовсім.

Зараз ви читаєте новину «Оксана Джус вирощує кавуни з жовтою серединою». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути