четвер, 16 грудня 2010 17:41

"Рєбята, хочете тут жити, то платіть по п'ятсот доларів за метр"

Автор: фото: Тетяна ЩЕРБАТЮК
  На кухні гуртожитку по Немирівському шосе, 10 у Вінниці Олександр Трачук та Тетяна Флок готують обід
На кухні гуртожитку по Немирівському шосе, 10 у Вінниці Олександр Трачук та Тетяна Флок готують обід

Мешканцям гуртожитку на Немирівському шосе, 10 у Вінниці не дозволяють приватизувати  кімнати. Деякі родини живуть там понад 20 років.

— Отут зібрані всі наші хождєнія по мукам, — 48-річна Тетяна Флок дістає з шухляди дві товсті папки з документами. — 2004 року нам сказали виселятися. Виявилося, що гуртожиток продали донецькій фірмі. Тоді вони заплатили за нашу дев'ятиповерхівку півтора мільйона гривень. А нам сказали: "Рєбята, хочете тут жити, то платіть по 500 доларів за метр". Взяли будинок за бесцінок, і захотіли наварити. Ми тоді найняли адвоката. Будинок зразу арештували. І був під арештом, поки всі суди не закінчилися.

Гуртожиток збудували 1986 року. Він перебував у власності ДТСААФ.

— Там жили курсантики, яких ДОСААФ готував до армії. Потім сім'ї стали заселятися. Правдами і неправдами брали дозволи на проживання, — розповідає мешканець гуртожитку Олександр Трачук, 49 років. — У 1989 році вирішили перевести будинок із державної власності в колективну. Як їм це дозволили, непонятно. Написали листа в Київ, що коробка стоїть пуста. Хоча там жили люди.

— Коли почалися суди, то рішенням сесії Вінницької міськради ця колективна власність була анульована, — додає Тетяна Петрівна. — Але потім Староміський суд повернув її назад. Стільки ми пережили, поки все це колотилося! Світло нам постійно виключали. А без нього життя нема, бо електроплити стоять. Якщо води можна піти з колодязя набрати, то без світла нічого не можемо зробити.

2005 року в мерії людям порадили створити кооператив.

— Ми так і зробили. Стали самі договори заключати з електросєтями і теплосєтями. І самі розраховувалися. Тоді ці донецькі посадили свого коменданта. Він перевіряв у всіх паспорта, коли входили і виходили. Були як на воєнному положенії, — продовжує Тетяна Флок. — Вони зайняли весь перший поверх, п'янки-гулянки устраювали. Вєчно до ночі в них болгарка працювала. Коли хотіли продати перший поверх, ми не дали. Тільки примічали чужих, зразу включали "ревун" на третьому поверсі. Це така сірєна. І зразу все общєжитіє збиралося внизу. Нікого з чужих не пускали. І того коменданта вигнали.

2006-го звернулися до мера Володимира Гройсмана. Просили, щоб узяв будинок у комунальну власність.

— Дзвонить наш мер тим донецьким, пропонує викупити будинок. Вони кажуть: "Два з половиною мільйони". Гройсман: "Добре, давайте оформляти". А ті: "Ви не поняли, не гривень, а доларів". Хіба ж у міськради є такі гроші, щоб наше нещасне общєжитіє викупити? Отак і живемо у підвішеному стані. Кожен день чекаємо, що можуть прийти і попросити нас звідси. А ми вже повністю водопровід і каналізацію поміняли, кришу залатали, щотчики поставили. Все за свої гроші. А чи будемо тут жити — не знаємо. Нас не приписують. Карточки в банку через це не можуть люди получити, щоб пособіє на дітей оформити. Навіть проголосувати не можемо. А моїй доньці Олі вже 5 років паспорта не дають.

89

СТІЛЬКИ комунальних гуртожитків в області. Немає їх у Чернівецькому, Шаргородському та Томашпільському районах. Найбільше — в Козятинському районі.

Дозвіл на приватизацію отримали 45 гуртожитків. За законом, не мають право приватизовувати студентські гуртожитки та ті, що їх використовують для проживання тимчасових працівників. Приватизація дозволена лише в тих, де мешкають одинокі чи сім'ї понад п'ять років.

Ціна залежить від кількості сусідів по кухні

— Найдешевша кімната в гуртожитку сьогодні коштує від 8 до 14 тисяч доларів, — каже рієлтор вінницького агентства "Світ нерухомості" Олег Демчук, 33 роки. — Ціна залежить від розміру кімнати й кількості сусідів по кухні. Якщо система блочна і кухня розташована у блоці на чотири кімнати, то буде дорожча.

Продавати кімнати в гуртожитках почали 2007-го. Зараз у базі рієлторських агентств міста близько сотні пропозицій у різних районах.

— Найдешевші на вулиці Тарнагродського. Там кімнату величенької площі можна купити і за 7 тисяч доларів. Є хороші пропозиції. Зараз по вулиці Київській за 14 тисяч доларів пропонують дві кімнати. Вони дуже гарно облаштовані та перебудовані, як непогана однокімнатка. Там є кухонька, ванна й величенька кімната. Такі пропозиції бувають рідко. Найкраще розбирають кімнати на Вишеньці (мікрорайон у Вінниці. — "ГПУ"). Їх беруть студентам, а потім перепродують.

Зараз ви читаєте новину «"Рєбята, хочете тут жити, то платіть по п'ятсот доларів за метр"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути