— Південний Буг вважають плотвично-карасьовою річкою. Аборигенні види риб — лящ, сазан, судак, сом, карась, плітка, головень, білизна, щука, йорж, окунь, краснопірка, — розповідає Ігор Чернілевський, 39 років, начальник "Вінницядержрибоохорони". — Заселені — товстолоб, короп і білий амур. Трапляється марена-усач, яка занесена до Червоної книги України. Вона любить бистру воду. Могла бути по всій річці. Але через плотини лишилася тільки там, де є перекати. Стерлядь у Дністрі, коли побудували Новодністровську ГЕС, пішла нижче.
Облрада звернулася до Держкомітету рибного господарства з проханням ввести заборону вилову на три роки. Через це можуть зникнути деякі види риб?
— Так, за три роки може не стати товстолоба. Тому що він не нереститься в таких умовах. Йому потрібна температура плюс 28 градусів. Цю рибу вирощують у спеціальних розплідниках. Короп і білий амур можуть самовідтворюватися. Зараз річку зариблюють чотири підприємства промислового вилову.
Як реагувати підприємствам на цю заборону?
— Вони можуть подати до суду. Адже мають всі дозвільні документи. За квоту і ліцензію платять гроші. Їх видає комітет рибного господарства в Києві. Також мусять реєструвати плавзасоби через комітет рибгоспу. Люди оформлені на роботу.
Рибалки-любителі теж не зможуть ловити рибу?
— Заборона стосується тільки промисловиків. Любителям дозволяється ловити вудочкою не більше як на п'ять гачків. І тільки однією сіткою. Добовий вилов риби — не більш як 3 кілограми. Інакше рибалку вважатимуть браконьєром.
На ставках ситуація краща?
— Є документи тільки на 1700 ставків, а понад 2 тисячі — не відомо за ким закріплені. Але якщо проста людина піде туди з вудкою ловити, у кращому випадку її зламають. Ловити рибу нема де, купатися нема де. Роздавали ці ставки наліво-направо, хоча б один треба було залишити за громадою. Орендарі обгороджують їх колючою проволокою, і голови селищних рад не можуть на них вплинути. Коли надавали в оренду, нас не включили у список на погодження. А тільки яка скарга, зразу до нас! Якби з нами погоджували, ми б висновок робили, бізнес-план складали. А тепер взяли водойму, розрили греблю, виловили рибу і покинули. Наприклад, 155 ставків є в Калинівському районі. Тільки 25 в оренді, а де 125?
Були випадки масової загибелі риби?
— Щороку нижче Ладижина гине риба. Хоч там проточна вода. Значить, щось зливають. Лабораторія має взяти проби, дослідити, дізнатися, звідки викид. А в нас акредитованої лабораторії немає, тому не можемо висновки свої подати до суду. Також багато випадків загибелі нижче цукрозаводів. Цукор для риби — найбільша отрута. Чани миють, каністру масла навіть якось вилили. А винних знайти не можна. Усі питання мають вирішувати на державному рівні. Щоб місцеві органи влади мали більший вплив на порушників.
2 
1
Коментарі
3