Щороку 10 тис. людей на Вінниччині потрапляють у трудове рабство. У січні цього року створили гарячу лінію для тих, хто звідти втік. Їм допомагатимуть матеріально.
— Більшість тих, хто побували у трудовому рабстві, навіть не здогадуються, що там були, — розповідає президент громадської організації "Прогресивні жінки" 48-річна Наталія Козлова. — В області таке рабство починається з настанням тепла. Людей масово починають набирати на обробку полів, збір урожаю. Обіцяють житло, харчування і нормальну оплату. В січні звернулася жінка з Шаргородського району. Торік по селу розклеїли оголошення, що набирають людей під Одесу на польові роботи. Із собою потрібно було взяти сапи й відра. Уся її сім'я поїхала на заробітки. На станції зібралися ще 40 таких же. Їх привезли на поле, де стояли вагончики, всіх порахували перед шлагбаумом, господар зібрав паспорти і мобільники, виходити за територію забороняв. Цілий день працівники рвали бур'ян. Рукавиць чи захисту від хімікатів не видавали. Були сильні алергії. Годували дуже погано. На полі пили воду зі ставка, яку привозили в бочках. У кінці сезону власник тицьнув 60 гривень і випхав за ворота.
У рабство найчастіше потрапляють сезонні працівники, гувернантки, прибиральниці, хатні робітниці, працівники на фермах. Як перевірити фірму, що набирає на роботу?
— З людиною, котра їде на сезонні заробітки, мають підписувати трудовий договір. Якщо такого немає, краще не ризикувати. Не полінуйтеся перед поїздкою й уточніть у податковій, чи така фірма існує. Попереджайте всіх, хто вас знає, куди і як надовго їдете.
З яких районів найчастіше опиняються у трудовому рабстві?
— Найбільше звернень було із Немирівського, Вінницького, Барського, Могилів-Подільського, Крижопільського районів. Багато — із Вінниці. Трохи менше із Чечельницького району. Але хочу зауважити, що коли з Погребища не звертаються, це не означає, що там таких людей немає. Або не поінформовані, або не хочуть розголосу.
Торік фермер із села Кармалюкове Жмеринського району утримував двох рабів. Вони жили там понад рік, доки самі не втекли і не звернулися до односельчан.
— Зазвичай постраждалі шукають допомоги в сусідів чи людей, які живуть у селі. Але ті на них не реагують. Думають, прийшли якісь алкоголіки. Частіше тікають без грошей та документів. Нерідко таких доганяють і б'ють. Був випадок, коли людина звернулася до міліції, а її повернули назад у рабство. Якщо втекли, треба повідомити про себе всім, кому можете, — колишнім сусідам, друзям, знайомим, щоб ті подавали у розшук.
Як отримати матеріальну допомогу?
— Передусім треба написати заяву до відділу сім'ї та молоді райдержадміністрації. Потім — спілкування з психологом, під час якого слід детально розповісти про історію насилля. Після того людині надають статус такої, яка перебувала в рабстві, й вона отримує разову матеріальну допомогу. Зараз це 1147 гривень. Звернень поки що небагато.
2 
1
Коментарі