Британська The Economist пише, як російський шантаж відродив НАТО та посилює Україну. А канал Sky News, посилаючись на дані американської розвідки, називає можливі сценарії та напрямки масованого російського вторгнення. Ось дещо з того, що останніми днями писали про Україну у світових ЗМІ.
"Як Росія відродила НАТО", The Economist, Велика Британія
Гігантський овальний стіл Володимира Путіна в Кремлі настільки ж зайвий, як і кітчевий. Сидіти далеко від іноземців може бути його способом зберігати соціальну дистанцію. Але це також свідчить про прірву, яка відділяла лідера Росії від його гостя з Франції – Еммануеля Макрона. Це також може бути ілюстрацією ізоляції Путіна від світу. Ніхто не може сказати, що читає його думки. Він стягнув 130 тис. солдатів до кордонів України. Чи збирається розв'язати найбільшу в Європі війну з часу падіння Берлінської стіни? Чи це просто великий блеф?
7 лютого Макрон став першим західним лідером-важковаговиком у цьому році, який відвідав Москву, щоб вгадати наміри Путіна. Після п'яти годин переговорів не було чіткого результату. Завітавши в Київ наступного дня, Макрон сказав, що Путін пообіцяв, що Росія "не буде причиною ескалації" на кордоні. Кремль заперечив такі слова і відмахувався, що з Макроном немає про що вести переговори.
"Франція – член НАТО, але Париж там не лідер. Про які угоди можна говорити з ним? Єдиний співрозмовник, який має значення – США", – заявив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.
Путін, зі своєї сторони, зробив ще одну запеклу атаку на НАТО. Україна, за його словами, має дотримуватися так званих Мінських угод 2014–2015 років - точніше, їх російської інтерпретації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Усе через ДНК: розкрили таємницю "довгого столу" на переговорах Путіна й Макрона
"Подобається, чи не подобається, терпи, моя красуне", - грубо сказав російський лідер, можливо, процитувавши слова непристойної пісні про зґвалтування та некрофілію.
Якщо дипломатія Макрона піде не так, як треба, його вважатимуть за ошуканця або гірше, співучасника вторгнення росіян
Макрон давно хотів тепліших відносин із Путіним. Небезпека в тому, що якщо його дипломатія піде не так, як треба, його вважатимуть ошуканцем або ще гірше - співучасником вторгнення Росії в Україну.
Проте, немає жодної альтернативи розмовам із Путіним. Росія зібрала найщільнішу концентрацію військової вогневої сили, яку Європа бачила за останні десятиліття. Україна оточена з трьох сторін. Російські десантні кораблі зібралися у Чорному морі. 5 лютого Америка заявила, що Росія розгорнула 70% сил, необхідних для вторгнення, і атака може розпочатися "будь-якого дня". НАТО побоюється, що масштабні військові навчання у Білорусі можуть стати прикриттям для нападу. Можливо, поряд із ядерними навчаннями. Російські бомбардувальники з ядерними боєголовками патрулювали поблизу кордонів Польщі.
Захід виробив відповідь: стримування шляхом озброєння України та загрозами безпрецедентних економічних санкцій у разі нападу
НАТО не воюватиме за Україну. Натомість Америка і Європа виробили відповідь за трьома напрямками: стримування шляхом озброєння України та загрозами безпрецедентних економічних санкцій у разі нападу; заспокоєння союзників шляхом розгортання додаткових сил у Центральній і Східній Європі; та дипломатія, щоб стримати Путіна.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц наступного тижня відвідає Київ та Москву слідом за Макроном. Вже відбулася зустріч "Веймарського трикутника" – лідерів Франції, Німеччини і Польщі. Нарада Нормандського формату завершилася без результатів. Поки з Росією розмовляють, всі сподіваються, що вона не почне стріляти.
Макрон має великі амбіції. З відходом Ангели Меркель може претендувати на звання високого державного діяча Європи. Крім запобігання війні, хоче врегулювати статус України, повернути Європу на дипломатичну арену та встановити більший "європейський суверенітет" і новий порядок безпеки на континенті.
Європейські чиновники вбачають вузький шлях, щоб уникнути конфлікту. Він проходить через Нормандський формат – єдиний форум, де Росія і Україна можуть вести прямі переговори. Незважаючи на всі вимоги Путіна щодо припинення розширення НАТО на схід і навіть про скорочення його військової присутності, найбільше його дратує сама Україна.
Під дулом пістолета президент Петро Порошенко прийняв Мінські угоди. Вони були навмисне розпливчастими. Щодо безпеки передбачали припинення вогню і відведення важких озброєнь від лінії фронту, обмін полоненими та виведення "іноземних військ", тобто росіян. У політичному плані Україна погодилася змінити конституцію, щоб децентралізувати владу, провести місцеві вибори і надати Донбасу особливого статусу. Тоді Україні дозволять відновити контроль над кордоном.
Наскільки "особливим" буде цей статус Донбасу, залишилося невизначеним. Як і точна послідовність кроків, а також питання, чи мають 1,5 млн жителів Донбасу, переміщених внаслідок конфлікту, мати право голосу в його майбутньому. По суті, українські закони там би не діяли. На Донбасі були б місцеві ополченці. В очах Росії, мета Мінська - створити "троянського коня", який дав би їй контроль над Україною.
Спроба Порошенка 2015 року проштовхнути через Верховну Раду м'яку версію конституційних змін спричинила протести націоналістів, через що загинули кілька нацгвардійців. Попри очікування краху, Україна виплуталася, вижила і консолідувалась. Стабілізувала економіку, побудувала і модернізувала армію. Хоча не змогла виконати Мінські домовленості, Порошенко не міг теж відмовитись від них. Оскільки українська криза знову спалахнула, європейські лідери закликають Володимира Зеленського відновити Мінський діалог.
Але реалізувати угоди стало набагато складніше. Росія посилила контроль за сепаратистськими територіями. Зібрала там 40 тис. військових. Усунула некерованих лідерів і поставила власних. Роздала сотні тисяч паспортів мешканцям Донбасу, багато хто з них голосував минулого року на парламентських виборах у Росії.
Примус України до прийняття Мінська - повільна і болісна страта не розстрілом, але введенням смертельної отрути
Повернення Донбасу до складу України на умовах Росії може означати кінець України як суверенної держави, чого боїться багато українців. Занепокоєння викликає те, що зміна Конституції, що веде до "федералізації", дасть Донбасу, а отже Росії, право вето на прозахідну політику України. Особливо на її здатність вступити в НАТО. По-друге, це роз'їсть країну зсередини, даючи Москві більше можливостей втручатися у справи Києва. Примус України до прийняття Мінська - повільна і болісна страта не розстрілом, але введенням смертельної отрути. З падінням рейтингу нижче 25%, що насувається з енергетичною кризою і зростанням вартості життя, Зеленський отримає масові протести, якщо українці побачать у його кроках зраду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія може піти на компроміс" – що для України означають переговори Путіна і Макрона
Деякі українські політики, включаючи колишнього главу МВС Арсена Авакова і Порошенка, вважають, що Україна сильніша, ніж здається. Вони думають, що Путіну буде важко змусити Україну відмовитися від суверенітету. Після майже восьми років війни українська армія, одна з найбільших у Європі, й надалі загартовується. Це, поряд з більш жорсткою підтримкою з-за кордону, може пояснити, чому українська еліта відносно спокійна.
"Моє послання – не довіряйте Путіну і не бійтеся його. Сила і рішучість – єдина працююча мова в діалозі з ним", - каже Порошенко.
"План вторгнення Росії - військові пройдуть дев'ятьма маршрутами і протягом двох днів ударять по Києву", Sky News, Велика Британія
Російські військові можуть дістатися Києва за 48 годин. До 50 тис. мирних жителів можуть загинути
Згідно зі звітом американської розвідки, російські військові можуть дістатися до Києва протягом 48 год. Ймовірно, можуть потрапити до країни дев'ятьма маршрутами. До 50 тис. мирних жителів можуть бути вбиті чи поранені.
У звіті стверджується, що Росія розгорнула майже 100 із 168 батальйонно-тактичних груп, що складаються з 800-900 військових кожна. Щодня їх стає дедалі більше. Путін направив персонал та обладнання шести з семи російських підрозділів спецназу. Кожен складається з 250-300 бійців.
Путін стягує війська до українських кордонів на знак протесту проти того, що вважає рухом України до ЄС і НАТО. Москва досі заперечувала, що планує напасти. Але у ряді вимог закликала НАТО відмовити у членстві Україні та іншим колишнім радянським країнам, а також згорнути військове розгортання у Східній Європі.
У звіті йдеться, що два найбільш масштабні сценарії вторгнення передбачають одночасну атаку з кількох сторін - маневр, відомий як "рух клешнів" або "подвійне охоплення".
В одному російські військові захоплять більшу частину української території на схід від Дніпра, яка включає близько 50% українських Збройних сил, включаючи найбільш боєздатні підрозділи. Російські танки і механізовані підрозділи рушать у бік Полтави і Харкова, оточуючи міста у міру просування до Дніпра.
У звіті передбачається, що сухопутні війська потім просуватимуться за трьома напрямками від Донбасу, прямуючи на захід і південь до Криму, займаючи берегову лінію вздовж Азовського моря. Російські військові гелікоптери одночасно підтримуватимуть повітряний десант із Криму.
Цей варіант також може включати морський десант для захоплення узбережжя Чорного моря, а також перекидання повітряних та наземних частин до Одеси для створення сухопутного мосту вздовж Чорного моря з Криму до Придністров'я.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні приземлилася 11 "пташка" з військовою допомогою від США
Російські військові розмістили в Білорусі два передові зенітно-ракетні комплекси С-400, які забезпечать перевагу в повітрі над більшою частиною України з можливістю збивати літаки та ракети.
Обидві атаки розпочнуться з серії артилерійських ударів, ударів балістичних ракет середньої дальності і бомбардувальників. Швидше за все, удар почнеться вночі по складах боєприпасів, станціях радіолокації, літаках і системах ППО, а також інших важливих українських військових об'єктах. Росія спробує позбавити Україну можливості захищатися у перші години атаки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вторгнення в Україну може розпочатися незалежно від Олімпійських ігор - Блінкен
Також будуть кібератаки і радіоелектронні атаки, тобто глушіння, щоб перекрити лінії зв'язку між українськими військовими частинами у різних частинах країни. Російські військові прагнутимуть роз'єднати їх також фізично, руйнуючи мости, використовуючи війська і саперів для захоплення переправ через річки.
Минулого огляду преси Gazeta.ua писала, як американське видання Politico критикує Макрона, який хотів себе показати лідером Європи, а натомість став хлопчиком для биття під час візиту до Москви. ВВС писало, що Москва далі проштовхує вимоги до НАТО щодо неприйняття України. А ділове американське видання Business Insider звернуло увагу, що Путін використав метафору про зґвалтування і некрофілію, коли говорив про відносини з Україною.
Коментарі