"Байден пообіцяв Україні передову ППО" – що пише про нас світова преса

5

Після підриву Керченського мосту 8 жовтня, яким постачають російське військове угруповання на півдні України, 10 жовтня Росія масовано завдала ракетних ударів по цивільних цілях багатьох великих міст України. Це черговий воєнний злочин РФ. США обіцяють у відповідь дати Україні передову ППО, яка потрібна якнайшвидше і в достатній кількості, бо РФ може завдати повторної атаки. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Росія запускає серію ракет по Україні", The Economist, Велика Британія

Україна готувалася до атаки після того, як 8 жовтня внаслідок сильного вибуху серйозно постраждав Керченський міст, який сполучає Росію з Кримом.

"Це теракт", – заявив Путін днем пізніше, звинувативши українські спецслужби. Хоча Україна не підтвердила й не спростувала причетність.

"Є здорове бажання помститися", – сказав призначений Росією губернатор Криму.

 

10 жовтня помста прибула. Величезний залп ракет обрушився на Київ і міста України, призвівши до широкомасштабних і невибіркових руйнувань. Багаторазова ракетна атака почалася вранці в годину пік. Це найбільший удар від початку війни й перший удар по центру Києва. ВПС України повідомили, що Росія запустила 83 ракети. Зокрема крилаті ракети "Калібр" з кораблів у Каспійському й Чорному морях, крилаті ракети Х-101 з літаків та балістичні ракети "Іскандер". На кадрах і відео із центру столиці видно спалені будинки, розбиті авто й повалені дерева.

Багато ракет не впали поряд з якоюсь військовою ціллю, що дозволяє припустити, що снаряди були або неточними, або обстріл був невибірковим. Вважається, що Росія витратила більшу частину високоточних ракет – до 70% наявних на складах, згідно із західним військовим джерелом. Навіть ця зброя часто не влучала прицільно впродовж війни.

Президент Володимир Зеленський, записуючи відеозвернення біля свого офіса в розпал атак, заявив, що Росія зосередила увагу на двох цілях: об'єктах енергетики й людях.

Київ – не єдина ціль. Мер Львова заявив, що російські ракети вразили критично важливу інфраструктуру, зокрема мережі мобільного зв'язку, об'єкти електро- й водопостачання. Він додав, що для перекачування води використовували резервні генератори. Мер Миколаєва заявив, що Росія завдала щонайменше трьох хвиль ударів, і третя становила 47 ракет. В обстрілі також брали участь 10 дронів-камікадзе, наданих Іраном. Ракетних обстрілів зазнали інші міста, зокрема Дніпро, Кривий Ріг, Запоріжжя, Харків, який залишився повністю без електрики. Військова влада Одеси повідомила, що по місту випустили ракети й дрони.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми підірвали фундамент російських сил" – Іван Ступак

Українська ППО перехопила частину ракет – щонайменше 43 з 83 збили. Якщо це правда, потужний показник перехоплення. Олексій Кулеба, голова військової адміністрації Києва, попросив мешканців не фотографувати й не знімати місця падіння ракет чи пошкодження інфраструктури, щоб не допомагати Росії встановити, наскільки точними були удари. Але є також свідчення, що оборона України ослаблена, ракети класу "земля-повітря" закінчуються, а іноземна допомога надходить повільно.

Атака може ознаменувати початок нового суворого розділу в і без того жорстокій війні. Схоже, це заява про наміри Путіна й Сергія Суровікіна, генерала, призначеного головнокомандувачем війни 8 жовтня. У серпні 1991 року він був одним з небагатьох офіцерів, які виконували накази керівників перевороту, прагнули повалити Михайла Горбачова й придушити демократичне повстання. Суровікін провів у в'язниці пів року, але був звільнений без суду. Потім дістав кримінальну судимість, згодом скасовану, за незаконну торгівлю зброєю. Його підвищення активно лобіював Євген Пригожин, який має приватну армію найманців. Український чиновник сказав, що вивчив участь Суровікіна в Афганістані, двох чеченських війнах і повітряній війні Росії в Сирії і дійшов висновку: "Він м'ясник".

Війна може збільшуватися іншими способами. Білорусь, хоч і була важливим плацдармом для вторгнення Росії у лютому й плацдармом для деяких повітряних атак з того часу, стримувала свої війська від участі. 10 жовтня глава Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив Україну у відкритті фронту проти його країни. Він сказав, що 7 жовтня він і Путін домовилися про розгортання "регіональної групи російських і білоруських військ". Раніше глава білоруських прикордонних військ звинуватив Україну в підриві мостів у Білорусі й мінуванні прикордонних доріг. Однак незрозуміло, чи будуть ці війська перекинуті в Україну, що буде значною подією, чи залишаться на білоруському боці кордону.

 

Росія, завдаючи ударів по Україні, паралельно справлялася з наслідками атаки на Керченський міст. Російські пропагандистські ЗМІ вдавали, що все гаразд. Залізничний та автомобільний рух "відновлено", пише ТАСС. Британська оборонна розвідка скептичніша. Вона зазначила, що дві з чотирьох проїжджих частин для дорожнього руху обрушилися на понад 250 м. Хоча авто почали їздити двома іншими, "пропускна здатність серйозно погіршилася". Пошкодженим залізничним мостом також їде лише легкий транспорт, але тільки в одному напрямку. Після зустрічі зі своєю радою безпеки 10 жовтня Путін виступив з новими погрозами. "Якщо напади на місця (які Путін вважає частиною Росії) продовжаться, – попередив він, – відповіді будуть жорсткими й відповідатимуть масштабу загроз". Але нові каральні атаки не врятують війну, яку він програє.

"Рішення Кремля атакувати українські міста було політичним, а не тактичним", The Guardian, Велика Британія

Хвиля російських ракетних і безпілотних ударів по Києву та іншим великим містам знаменує цинічну відповідь Кремля на підрив моста через Керченську протоку в Крим.

Його жертвами переважно були мирні жителі. Це були перші удари по столиці з кінця червня, вражаючи будівлі, вулиці, парки й дитячі майданчики. Енергопостачання у Львові й Харкові також постраждало.

 

Мало що з того, що було вражено, мало пряме військове значення, а цинічне рішення завдати удару по Києву та іншим міським центрам – явно політичне.

Але не слід забувати, що навмисні напади на цивільне населення та інфраструктуру – це воєнні злочини, внаслідок яких загинуло 19 осіб.

Їхня мета – вселити страх у керівництво України та її населення, сподіваючись, що Київ відчує себе вимушеним вести переговори, поки Росія все ще окупує шосту частину української землі.

Президент Зеленський скористається фактом атак, щоб наполягати на жорсткіших західних санкціях і більшій кількості систем ППО на онлайн-зустрічі країн "Великої сімки" у вівторок в обід, чого Україна гостро потребує.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна на виснаження не завершиться остаточною воєнною перемогою" – Ярослав ГрицакЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "В Росії ухилення від мобілізації сягатиме катастрофічних масштабів" – Кирило Михайлов

Попри весь хаос від атак, питання буде, чи витримає Україна цей напад на міста. На початку вересня Харків зазнав лютої хвилі ракетних обстрілів після успіху України на полі бою в Харківській області. Тоді в місті тимчасово було вимкнено електро- й водопостачання. Однак потім інтенсивність атак спала й вони не мали серйозного впливу на полі бою, де Росія продовжує втрачати позиції.

Не є очевидним, що Росія зможе зберігати інтенсивність ракетних ударів упродовж тривалого часу, враховуючи, скільки боєприпасів вона вже витратила, і яке міжнародне політичне засудження спричинять вони.

Воєнна реальність така, що російські ракетні удари ніяк не змінюють балансу сил на землі в бойових діях, і який би страх вони не спричинили, вони не впливають на бажання України чинити опір. Принаймні в короткостроковій перспективі.

Україна продовжує шлях до звільнення Херсона й півночі Донбасу. Кремль знає, що його нинішня воєнна позиція слабка, тому напад у понеділок має другу мету – спробувати заспокоїти безкомпромісних націоналістів в РФ, які є його головними критиками.

 

Не дивно, що Москва намагається наблизити Білорусь до війни, а дві країни обіцяють розгорнути спільну військову групу. Але білоруська армія невелика, 11,7 тис. осіб і 6150 спецназівців. Більшість її сил – ополчення для придушення внутрішнього інакомислення.

Це може означати, що жахливі події понеділка мають менше довгострокового значення, ніж може здатися. Проблема, оскільки російські сили явно втрачають позиції, рішення Путіна стають дедалі жорстокішими. Москва знає, що їй потрібна ескалація, і вже пробувала вербування в'язнів і примусову мобілізацію, але без видимих результатів. Тепер вдалася до масових бомбардувань міст і може це зробити знову.

"Президент США Джо Байден обіцяє Києву "передові системи ППО", Die Welt, Німеччина

Президент США Джо Байден висловив співчуття та пообіцяв Зеленському додаткову військову допомогу, "включаючи передові системи ППО". Байден запевнив Зеленського в телефонній розмові, що "продовжуватиме забезпечувати Україну всім необхідним для її оборони", заявив у понеділок Білий дім.

"ППО зараз – головний пріоритет нашої оборонної співпраці зі США", – сказав президент України.

Україна назвала Росію "терористичною державою" на екстреному засіданні Генасамблеї ООН з приводу анексії Росією чотирьох українських областей. Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявив у понеділок у Нью-Йорку, що світ "ще раз побачив справжнє лице терористичної держави, яка вбиває наш народ".

 

"Умисні ракетні удари по цивільному населенню – воєнний злочин", – сказав він.

Після важких російських ракетних обстрілів багатьох великих міст України президент Зеленський наголосив на волі країни до опору.

"Україна не буде залякана, вона тільки стане згуртованішою. Окупанти не можуть протистояти нам на полі бою, тому вдаються до терору", – сказав він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна на виснаження не завершиться остаточною воєнною перемогою" – Ярослав Грицак

Посол України Андрій Мельник, що покидає пост у Німеччині, бачить реальну небезпеку, що Росія може застосувати ядерну зброю проти його країни. Російський ракетний обстріл міст України показали, що Путін здатний на все, заявив Мельник.

Захід має чітко й без дипломатичних фраз пояснити Росії, що чекає на РФ, якщо Путін застосує ядерну зброю в Україні.

Директор Білого дому з комунікацій Ради національної безпеки Джон Кірбі заявив у неділю, що США не мають доказів, що Путін ухвалив рішення застосувати ядерну зброю.

×