"Генерал Марк Міллі йде зі своєї посади" - The Washington Post

Думки у виданні The Washington Post оглядача Девіда Ігнатіуса

Остання закордонна поїздка генерала Марка Міллі як голови Об'єднаного комітету начальників штабів США була присвячена війні в Україні – справі, яку він пристрасно підтримував, навіть намагаючись не допустити, щоб війна переросла у прямий конфлікт між США та Росією.

На минулих вихідних Міллі провів прощальну зустріч із союзниками по НАТО в Осло, а потім вирушив сюди у вівторок, щоб приєднатися до міністра оборони США Ллойда Остіна на зустріч у форматі "Рамштайн". На таких зустрічах Києву поставляють арсенал зброї, що постійно розширюється.

"Будемо з Україною, скільки буде потрібно, щоб вигнати російські війська з України або змусити Москву сісти за стіл переговорів", - сказав Міллі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо нову потенційну загрозу через Північну Корею" – Олександр Мусієнко

Адмірал Роб Бауер, голландський офіцер, який очолює військовий комітет НАТО, розповів колегам в Осло, що Міллі провів союзників через безпрецедентний стрес, спричинений пандемією, хаотичним виведенням військ США з Афганістану та нападом Росії на Україну. Він згадав один момент перебування Міллі на посаді – протидія тому, що він вважав спробою президента Дональда Трампа політизувати армію.

"Були ранки, коли він не знав, чи звільнять його до заходу сонця, але все таки продовжував боротися за те, що вважав правильним", - сказав Бауер.

Перебування Міллі на посаді голови Об'єднаного комітету начальників штабів, яке закінчується цього місяця, було настільки ж сміливим, а іноді й таким же гучним, як артилерійський обстріл. Але портрет, який складається в результаті спостереження за ним протягом останніх чотирьох років, розкриває складну, а іноді й дивовижну постать, у певному сенсі, протилежну до його публічного іміджу.

На перший погляд, Міллі здається сучасним Джорджем Паттоном (генерал армії США, який командував 7-ою армією США на Середземноморському театрі Другої світової війни та 3-ою армією США у Франції та Німеччині після висадки союзників до Нормандії у червні 1944 року. – Gazeta.ua), з бочкоподібними грудьми та часто ненормативною лексикою в розмовах наодинці, з почуттям лідерства колишнього хокеїста. Але він також випускник Прінстона з енциклопедичними знаннями військової історії та знайомством із загадковими теоретиками ядерної зброї, такими як Томас Шеллінг.

Незважаючи на браваду Міллі, "його постійною турботою як голови було уникнути конфлікту між великими державами", сказав полковник Девід Батлер, його представник. Це означало ретельно зважувати ризики російської ескалації в Україні та уникати непотрібних провокаційних військових навчань чи брязкання зброєю у Південно-Китайському морі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна досягне своїх військових цілей" – Пітер Дікінсон про візит Блінкена

Погляд Міллі на війну був зумовлений тим, що він на власні очі бачив війну в Іраку. Як написало навесні військове видання "Цілі та завдання", будучи полковником, командувачем бойової бригади в Багдаді в 2005 році, він перебирався через мінне поле, щоб зупинити танки Abrams, які могли підірватися на вибухівці.

Він ніколи не забував похмуре попередження, дане йому у 2019 році ветераном Другої світової війни на святкуванні штурму у День Д (висадка у Нормандії. – Gazeta.ua). Коли Міллі попросив поради у десантника, ветеран сказав зі сльозами на очах: "Не дозволяйте цьому повторитися". Незважаючи на всю свою зовнішню браваду, Міллі намагався дотримуватися цієї настанови.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китайці декілька разів натякали Путіну закінчувати війну. Побачили слабкість" - полковник

Час перебування Міллі на посаді голови був затьмарений його зіткненням із Трампом. То була дивна випадковість історії. Трампа, який уникав військової служби і нічого не знав про війну, привернула поведінку Міллі, схожа на Паттона. Відносини між ними вибухнули 1 червня 2020 року, коли Трамп повів Міллі у формі через площу, щоб сфотографуватися з ним. Перед цим Трамп засудив протести проти расової справедливості, які розпочалися після вбивства чорношкірого Джорджа Флойда.

Міллі розлютився через те, що дозволив Трампу використовувати себе для реклами, і швидко вибачився перед своїми колегами у військовій формі. З того часу він боровся за захист військових від того, що вважав зазіханням Трампа на їхню незалежність та професіоналізм.

Після відходу Трампа Міллі став близьким та довіреним радником президента Джо Байдена, що посилило подвійну мету Білого дому – підтримати Україну та уникнути війни з Росією. Його основна порада полягала у тому, що США слід йти середнім курсом, що влаштувало Байдена.

Коли Росія вторглася в Україну в лютому 2022 року, Міллі думав, що Київ, мабуть, швидко впаде. Побоюючись, що президента Володимира Зеленського заарештують або вб'ють, він закликав Україну підготувати план наступності у владі. Від початку він передбачав тривалий та кривавий конфлікт. Кажуть, що перед вторгненням він попередив свого російського колегу, генерала Валерія Герасимова: "Ви можете потрапити в Україну за 14 днів, але, щоб вибратися звідти, вам знадобиться 14 років".

Подвійні полюси Міллі в оцінці України були відображені у двох цитатах, якими він спочатку поділився зі мною. Смілива непокора Зеленського та українського народу нагадала йому висловлювання Наполеона, що "на війні мораль відноситься до фізичної переваги в пропорції три до одного". Щоб підтримати мужню непокору Зеленського, він послав зброю в Україну, хоча завжди зважував небезпеку, що може спровокувати дії Росії у відповідь проти НАТО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На концерті у Кобзона: скільки генералів втратила РФ за час війни

Оцінюючи небезпеку ескалації, Міллі згадав фразу, яку приписують китайському лідеру Ден Сяопіну: "Ми переходимо річку, обмацуючи каміння". Тобто один невірний крок може призвести до катастрофи.

Критики стверджують, що він був надмірно обережний і відповідь адміністрації на запити про таку зброю, як ракети HIMARS або винищувачі F-16, зводилася до філософії "ні, ні, ні, так". Але підхід Міллі був розважливим. Замість того, щоб перестрибнути через російські червоні лінії, як хотіли деякі "яструби", Міллі, по суті, проліз через них – спочатку опираючись, а потім підтримуючи постачання ракет великої дальності та інших систем озброєнь.

Ще на цьому тижні він попереджав союзників по НАТО, що відправка ракет ATACMS або літаків F-16 в Україну, хоч і корисна у військовому відношенні, не є "срібною кулею". Міллі тісно співпрацював із генералом Валерієм Залужним, вищим головнокомандувачем України. Коли українські військові цього року запустили дрон по Кремлю, він попередив Залужного: "Не використовуйте американську зброю" в подібних атаках усередині Росії.

Найнапруженішим часом для Міллі у війні в Україні була осінь 2022 року, коли Київ прорвався через російські лінії, і звільнив Харківську область та Херсон, а розвідка США попередила, що Росія може використати тактичну ядерну зброю, щоб завадити загальному краху своїх сил. Щоб стримати, на його думку, найбільший ризик ядерної війни з часів Карибської кризи 1962 року Міллі зв'язався з Герасимовим і розпитав його про російську доктрину тактичної ядерної зброї. Ця розмова, аналогічні контакти Остіна та інших високих чиновників зі своїми російськими колегами зменшили їхню стурбованість щодо ескалації, але не згасили її.

Міллі любить цитувати попередження прусського генерала і військового теоретика Карла фон Клаузевіца, що людський чинник може довести війну до крайнощів, бо жахливі людські жертви зазвичай зміцнюють рішучість комбатантів, а не руйнують її. Він стурбований, що таке посилення позиції може призвести до того, що і Україна, і Росія чинитимуть опір врегулюванню шляхом переговорів, до чого в іншому випадку могли б прагнути як раціональні гравці, якщо виснажлива війна на виснаження затягнеться і в наступному році.

Після того, як Міллі щосили намагався не допускати втягування військових у політику в роки правління Трампа, за іронією долі, він став фігурою в отруйних культурних війнах Америки. Він – білий ірландський католик із передмість Бостона. Але коли він закінчував Військову академію США, де викладають критичну расову теорію, він піддався нападкам з боку правих ЗМІ як символ військового керівництва. Критика злила Міллі, але він твердо стояв на своєму, як прихильник сучасної, різноманітної армії.

Найважливішим, але найменш визнаним внеском Міллі в армію була його пропаганда нових технологій. Починаючи з того моменту, як він став головою штабу армії у 2015 році, він шукав технологічних лідерів, таких як Ілон Маск, та наполягав на ідеях, які могли б модернізувати армійську логістику та озброєння. Він використав 18-й повітряно-десантний корпус, очолюваний тоді генералом Майклом Еріком Курилою і генерал-лейтенантом Крісом Донахью, як випробувальний майданчик для нових технологій. Ці два офіцери та багато десятків інших стали прихильниками підготовки до цифрової війни.

Армія мала в своєму розпорядженні сучасні інструменти, готові допомогти Україні ідентифікувати та націлюватися на нападників під час російського вторгнення, що я назвав у грудні "алгоритмічною війною". Міллі сподівається, що такі технологічні переваги стримають Китай від нападу на Тайвань і забезпечать нищівну поразку будь-якій спробі китайського вторгнення на острів.

Будучи студентом військової історії, Міллі краще за інших розумів, що війна - це продовження політики іншими способами. Він намагався захистити кабінет голови штабу від політичного тиску, але в епоху Трампа це виявилося неможливим.

Один із улюблених військових афоризмів Міллі належить китайському стратегу Сунь Цзи: "Побач себе, побач свого ворога, виграй тисячу битв". Міллі зробив перші два кроки, але, оскільки здійснив свій останній візит до Німеччини як голова Об'єднаного комітету начальників штабів, щоб закликати до підтримки України, перемога все ще залишається невизначеною і, ймовірно, віддаленою мрією.

Переклад Gazeta.ua

×