Путін і Макрон вечеряли лангустами та юшкою – що пише закордонна преса про зустріч двох президентів

Президент Франції Еммануель Макрон під час візиту до Москви вчора, 7 лютого, нібито домовився з Володимиром Путіним, що Москва відведе війська від українських кордонів. На які поступки за це погодився французький лідер – невідомо. Але тепер він має переконати прийняти ці домовленості президента США Джо Байдена, України Володимира Зеленського та інших лідерів Європи. Ось дещо з того, що писали про цю зустріч у світових ЗМІ.

"Франція заявила, що Путін рухається до деескалації української кризи", The Financial Times, Велика Британія

Французькі офіційні особи заявили, що Путін перейшов до деескалації української кризи. Пообіцяв не чинити жодних нових "військових ініціатив". Погодився вивести тисячі російських солдат з Білорусі після завершення запланованих навчань.

Якщо угоду, досягнуту Макроном у понеділок у Москві, підтвердить Путін, це може знизити напруженість у регіоні. Адже Росія стягнула понад 100 тис. військових до кордонів України.

Представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін і Макрон "готові продовжити діалог" за французькими пропозиціями, але поки що обговорення ще не повністю розвіяли побоювання Москви.

 

"Усі ці питання вимагають згоди союзників Франції по ЄС і НАТО, насамперед США", - сказав Пєсков.

Ні Путін, ні Макрон прямо не згадали про таку угоду після п'яти годин переговорів. Хоча глава Франції говорив, що його російський колега запевнив в своїй готовності розмовляти про деескалацію.

Натомість після переговорів з Макроном Путін був войовничим і критично налаштованим до НАТО. Обвинувачував Захід і Україну в кризі. Сказав, що Росія зробить "все можливе, щоб досягти прийнятних для всіх компромісів" щодо європейської безпеки.

 

"Можливо, якісь ідеї і пропозиції Макрона, навіть якщо про них рано говорити, могли б стати частиною бази для наших наступних спільних кроків", - сказав Путін.

Росія вимагає від НАТО зобов'язання ніколи не приймати Україну і зупинити експансію на схід, переписуючи весь порядок безпеки в Європі після холодної війни. Західні чиновники заявили, що ці вимоги неприйнятні. Але спробували порозумітися з Москвою з інших питань, таких як контроль над озброєннями.

Макрон, який у вівторок зустрічається з Зеленським у Києві, визнав наявність глибоких розбіжностей між Росією і Заходом щодо українського конфлікту. Сказав, що сторони шукають "нові рішення" для гарантування безпеки.

За словами французьких офіційних осіб, було досягнуто домовленості не робити нових військових ініціатив і вести широкий діалог про розгортання російських військ.

Офіційні особи заявили, що угода також включатиме виведення російських військ з Білорусі цього місяця. Після завершення спільних навчань за участю російського контингенту чисельністю до 30 тис. осіб. Результатом також стануть подальші зустрічі та домовленості щодо "діалогу з колективної безпеки".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Москва не готова йти на поступки" – що для України означає зустріч Путіна та Макрона

Макрон каже, що його мета у тому, щоб створити "гарантії безпеки" для всіх країн регіону, включаючи Росію, Україну та членів ЄС. Це дозволить збудувати "новий порядок безпеки та стабільності в Європі".

Лідери провели переговори, сидячи на протилежних кінцях величезного столу. Це, за словами Кремля, потрібно для збереження соціальної дистанції. Потім Путін і Макрон перейшли до розкішної вечері, яка включала лангустинів, російську юшку та вибір осетрини або оленини. Вино було з виноградника на березі Чорного моря, яке, за словами опозиціонера Олексія Навального, є частиною розкішного палацового комплексу, збудованого Путіним.

"Переговори Макрона і Путіна не призвели до прориву в Україні", The Guardian, Велика Британія

Макрон і Путін не досягли прориву у марафонських переговорах у Кремлі у понеділок, 7 лютого.

У вівторок Макрон вирушив до Києва, де проведе переговори з Зеленським. Він планує проінформувати Путіна про результати цих переговорів телефоном.

Незрозуміло, як човникова дипломатія Макрона може задовольнити вимоги Росії виключити членство України в НАТО, зберігаючи політику відкритих дверей Альянсу. Це є екзистенційним питанням для Європи, як казав раніше сам Макрон.

Путін зауважив, що можна розглянути "ряд пропозицій та ідей Макрона, щоб закласти основу для наших подальших кроків". Він розкритикував політику відкритих дверей НАТО, заявивши, що вона вигідна лише США. Глава Кремля також підколював Зеленського, говорячи, що Росія готова надати політичний притулок Петру Порошенку, якого обвинувачують у державній зраді.

 

Макрон був оптимістичний щодо шансів знайти компроміс, який переконав би Путіна не віддавати наказу про вторгнення в Україну. Але після прибуття в Москву зменшив очікування.

Зустріч Макрона з Путіним була частиною гарячкового дня дипломатії у тіні можливої нової війни у Європі. Канцлер Німеччини Олаф Шольц зустрічався з Джо Байденом у Білому домі. А міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок була у Києві, запевняючи українську владу у підтримці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський зустрівся з Макроном

США і ЄС провели у Вашингтоні переговори про те, як зберегти постачання енергоносіїв до Європи, якщо Росія припинить подачу газу. Після зустрічі у Білому домі Байден і Шольц виступили єдиним фронтом, пригрозивши санкціями у разі нападу Росії.

"Якщо Росія вторгнеться – це означає, що танки чи війська знову перетнуть кордон України, тоді "Північного потоку-2" більше не буде. Ми покладемо йому край", - сказав Байден.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маленький Путін за великим столом - мережі сміються

Шольц сказав, що США та Німеччина будуть "абсолютно єдині" щодо санкцій, але не обіцятиме, що "Північний потік-2" буде закрито.

Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель очолив європейську делегацію у Вашингтоні, щоб обговорити аварійне постачання енергоресурсів до Європи у разі розриву трубопроводу, що проходить через Україну.

"Живемо у найнебезпечніший момент для безпеки в Європі після закінчення холодної війни", - сказав Боррель.

Він додав, що європейські ціни на газ вже у шість-десять разів вищі, ніж рік тому, що посилило необхідність диверсифікації джерел енергії.

США і ЄС намагаються забезпечити термінові постачання зрідженого природного газу та прийняти угоди про об'єднання запасів перед проблемами з постачанням.

"Макрон і Путін зустрілися в спробі розрядити російсько-українську кризу", Foreign Policy, США

Коли Макрон зустрівся з Путіним у Москві, то назвав себе останньою відповіддю на запитання колишнього держсекретаря США Генрі Кісінджера про те, кому дзвонити в Європі в разі кризи. Президент Франції на своєму посту вже п'ять років. Він проповідує європейську автономію від Америки, яку описував як посилення ролі ЄС у зовнішній політиці. Він також закликав країни до створення європейських збройних сил.

Тепер Макрон перевіряє свою теорію на особистих зустрічах спочатку з Путіним, а потім із Зеленським. На початку року Франція прийняла на півроку ротаційне головування у Раді ЄС, що дало Парижу певну дипломатичну легітимність для виступу від імені Європи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Макрон похвалив Зеленського за виконання вимоги Кремля

Макрон займає місце колишнього канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка виконувала аналогічну роль, коли Росія захопила Крим 2014 року. Її наступник Олаф Шольц у понеділок зустрівся з президентом Байденом у Вашингтоні.

Макрон ясно дав зрозуміти, що навіть усередині західного альянсу існують розбіжності щодо того, як чинити в ситуації з Росією та Україною. На вихідних він висловив упевненість, що переговори віч-на-віч з Путіним і Зеленським, допоможуть знизити напруженість уздовж українських кордонів. Але напередодні подорожі до Москви отримав різкі попередження від Вашингтона.

Оголосивши суверенітет України абсолютною межею, Макрон водночас описав поведінку Росії як "законну занепокоєність своєю безпекою". Він сказав, що ситуація сильно відрізнялася від тієї, що була 2008 чи 2014 року. Маючи на увазі російсько-грузинську війну і анексію Криму. Макрон сказав, що "геополітична мета Росії явно не Україна, але намагання уточнити правила співжиття з НАТО та ЄС".

Москва вимагає гарантій, що Україні відмовлять у вступі в НАТО, а це США і союзники відмовилися робити. Макрон вважає, що переговори з Путіним можуть бути плідними. Бо Україна навряд чи приєднається до Альянсу в найближчому майбутньому.

Макрон наполягав, щоб переорієнтуватися на переговори у Нормандському форматі, до яких належать Франція, Німеччина, Росія і Україна. Протягом багатьох років зустрічі у цьому форматі призводили до частих контактів президентів Франції, Росії та України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін погрожує ядерною зброєю

Скептики вказують на недоліки цього формату. Він зосередився на деескалації конфлікту на Донбасі. Навіть у цьому обмеженому контексті переговори зайшли у глухий кут. Крім того, формат не включає США і не фокусується на ролі НАТО, що обмежує його застосування до нинішнього протистояння.

 

Макрон намагається зробити свою місію загальноєвропейською. Мав понад два десятки розмов з союзниками, включаючи дзвінки з Шольцем, прем'єром Великої Британії Борисом Джонсоном і генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. На вихідних зателефонував кожному з лідерів трьох країн Балтії. І тричі розмовляв з Путіним, двічі з Зеленським та двічі з Байденом, завершивши останню розмову з президентом США пізно ввечері в неділю.

Бажання Макрона стати лідером Європи може суперечити його бажанню залишитися президентом Франції. Він стикається з багатьма проблемами за два місяці до президентських виборів у Франції.

×