20 березня 1345-го, на думку вчених з Паризького університету, в Європі з'явилася бубонна чума. Вона охопила Європу, Близький Схід і Азію в XIV ст, забравши близько 25 млн життів.
Швидше за все, чума вперше з'явився у людей в Монголії в 1320-му. Зазвичай хворі спочатку скаржилися на головний біль, жар і озноб. Потім були сильні пухлини лімфатичних вузлів - бубони. Нарешті, на шкірі хворих з'являлися чорні і пурпурні плями. Смерть могла настати протягом тижня. Пізніше розвинулася легенева форма чуми, яка була менш поширена, але вбила 95% хворих.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перехворів кожен 3-й. Зафіксували нову хворобу
Після того, як кочові племена Монголії були спустошені чумою, вона рушила на південь і схід - до Китаю та Індії. Куди б не прийшла, кількість загиблих була великою.
Вважається, що хвороба поширилася в Європі в 1346-му. В одному відомому інциденті татари, які билися з італійцями в Криму, раптово були вражені чумою. Вони почали катапультувати трупи своїх померлих через стіни генуезців. Так хвороба поширилася Європою. Всюди в портових містах почалася "чорна смерть". У Венеції померло 100 тис осіб. 600 людей вмирало щодня на піку спалаху.
У 1347-му хвороба поширилася до Франції, і Париж втратив близько 50 тис. людей. У наступному році жертвою впала Велика Британія. Чума подорожувала по Євразії, несучи руйнування. У 1352-му від хвороби вимерла третина населення континенту.
Наслідки хвороби поширили в суспільствах ксенофобію, коли постраждалі шукали винних. Ними найчастіше були відьми, цигани і євреї. Священники стверджували, що хвороба - покаранням Бога за аморальність. Чума періодично поверталася до 1700-х років, але ніколи більше не досягла масштабів епідемії після XIV ст.
2 
1
Коментарі