вівторок, 06 березня 2007 16:58

Письменникові Ґабріелю Маркесу виповнилося вісімдесят

  Колумбійський письменник ґабріель ґарсія Маркес разом з дружиною Мерседес прийшли на відкриття 25-го фестивалю кіно у столиці Куби місті Гавані у грудні 2003 року
Колумбійський письменник ґабріель ґарсія Маркес разом з дружиною Мерседес прийшли на відкриття 25-го фестивалю кіно у столиці Куби місті Гавані у грудні 2003 року

У вівторок 6 березня виповнилося 80 років колумбійському письменникові Ґабріелеві Ґарсія Маркесу. Роман "Сто років самотності", який прославив автора, уперше вийшов друком рівно 40 років тому. Щоб придбати конверти і послати рукопис у видавництво, молодша на п"ять років дружина письменника Мерседес змушена була закласти у ломбарді свій фен та електричний кип"ятильник.

Рівно через 15 років, того ж таки 6 березня, письменник отримав за свій роман Нобелівську премію. Однак гроші (цього року лауреати отримали по $1 млн 412 тис.) пролежали у швейцарському банку 16 років. Маркес забув про них. Згодом дружина, з якою вони живуть разом уже понад 50 років, згадала про премію. Маркес забрав її і почав видавати тижневий журнал "Камбіо".

Ґабрієль Ґарсія вважає себе журналістом. Він написав сотні репортажів, есе та інших газетних матеріалів. 50 років тому побував у Радянському Союзі. Згодом надрукував дорожні нотатки під заголовком "22 400 000 квадратних кілометрів без жодної реклами кока-коли".

— Якось я побачив кіоск, завалений кіпами газети "Правда", — згадував він. — На першій сторінці виділялася стаття на вісім колонок із заголовком великими літерами. Я подумав, що почалася війна. А там був "Повний текст доповіді про сільське господарство".

Маркес народився і став першим із одинадцяти дітей у своїх батьків у колумбійському містечку Аракатака. На в"їзді до нього стоїть біґборд із написом: "Одного дня я повернувся додому, в Аракатаку, і зрозумів, що це поєднання реальності і ностальгії, з яких я творю свої роботи". У кінці однієї з тихих вулиць, поміж акаціями і мигдальними деревами, стоїть його будинок-музей — двокімнатна халупа з оцинкованим дахом.

Маркес забув про Нобелівську премію

У будинку Маркеса в Боготі білі стіни і килими, скляні столики і ретельно підібрана музична апаратура. Так само облаштовані помешкання письменника у ще двох колумбійських містах, у мексиканській Куернаваці, а також у Барселоні, Парижі і Гавані — столиці Куби. Однакова обстановка допомагала письменникові творити за однакових умов.

Маркес прокидався о п"ятій. Дві години читав книжки, переглядав пресу, відповідав на листи, й о десятій сідав за писання. Працював до пів на третю. Тоді приєднувався до родини на обід. А далі, як сам зізнавався, були "зустрічі, сім"я і друзі".

Колись письменник так пояснив успіх своїх літературних прийомів: "Якщо повідомити, що слони летять по небу, то люди вам точно не повірять. А ось якщо сказати, що летять 425 слонів, то вони напевно піднімуть голови".

Вісім років тому в Маркеса виявили рак легенів, який письменникові вдалося подолати. 2004-го вийшла його остання новела "Спогади моїх сумних повій".

— 2005 рік став першим у моєму житті, коли я не написав ані рядка, — сказав він торік. — З моїм досвідом я без проблем міг би написати новий твір. Та люди помітили би відразу, що в ньому немає мого серця.

Маркес живе за 13 принципами

У житті потрібно дотримуватися 13 принципів, вважає Ґабріель Маркес. Перші п"ять із них такі:
Я люблю тебе не за те, хто ти, а за те, хто я, коли я з тобою.
Жодна людина не варта твоїх сліз, а ті, хто варті, не примушують тебе плакати.
Ніколи не припиняй усміхатися, навіть коли тобі сумно, — хтось може закохатися в твою усмішку.
Не плач через те, що це закінчилося. Усміхнися, бо це було.
Не докладай аж стільки зусиль — усе найкраще стається несподівано.

Зараз ви читаєте новину «Письменникові Ґабріелю Маркесу виповнилося вісімдесят». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути