У школі я почувавcя вкрай некомфортно. Учительську обходив десятою дорогою. Жодних поблажок і протекцій не терпів – мені вони коштували занадто дорого. Коли завищували оцінку однокласникам – ніхто не дивувався. Коли ж мені – всі перешіптувалися. Я був найгіршою кастою в школі – учительською дитиною.
У випускному класі мати прислала колегу до мене на екзамен. Та тицяла чужий зошит і закликала списати. Я відмовився й отримав у Валентини Чорновіл – рідної сестри В'ячеслава Максимовича – заслужену "четвірку". Якби списав, мав би "трійку" за халтуру і зневагу однокласників.
Нинішня українська влада поки що не дійшла до стадії, коли сором і страх перед народом сильніший за бажання вкрасти. За сім місяців після розстрілів на Майдані сина генерального прокурора призначають на хлібне місце. Його заступники погрожують журналістам за розслідування корупційних справ. Син президента, як і його попередник, рветься до Верховної Ради.
Замість реформ від Порошенка – лише декларації. Він забув, що кожна революція мусить покарати носіїв зла. Бо інакше воно розростається, як шагренева шкіра. Раніше в цій країні безкарно доживали віку й спокійно забивали "козла" у дворових турнірах із доміно пенсіонери сталінської держбезпеки. Організатори Голодомору помирали в ситій старості. Зараз кати Майдану благополучно звільняються із в'язниці, а сепаратисти милуються вечірнім Києвом і знічев'я б'ють журналістів. Кучмівські "підрахуї" досі сидять у парламенті.
Все тому, що замість власного твору Петро Олексійович кинувся списувати ліберальну увертюру із зошита Віктора Андрійовича. Однак йому не пощастило з екзаменаторами – Небесні сотні й Небесні тисячі списати не дадуть. Вони, як і Чорноволи, халтури не пропустять.
1 
1
Коментарі
1