Україні потрібні Батьки-засновники
Або в найближчі рік-два Україна виходить на новий рівень розвитку, або ж продовжує бути узбіччям імперії
Причиною українського ступору є відсутність структури та цілі.
Ось вже майже 25 років країна не може вийти з глухого кута, куди була загнанна багаторічним авторитарним управлінням, неефективністю системи, "імперським синдромом" та іншими важкими факторами.
Незважаючи на всі ці обтяжуючі обставини, в принципі я вірю, що якби українські еліти від демократичного табору змогли об'єднатися і задати новий темп розвитку на початку 90-х, то багаторічного падіння в прірву можна було уникнути. Або, як мінімум, скоротити розрив відставання від Польщі, країн Балтії - сусідів з подібним синдромом.
Поки українські еліти боролися з гіпотетичним поверненням минулого, вони втрачали майбутнє для себе і свого народу
Поки українські еліти боролися з гіпотетичним поверненням минулого, вони втрачали майбутнє для себе і свого народу. Майбутнє, яке повинно було бути чітко артикульоване, виписане в окрему програму з конкретною стратегією реалізації з командою, готовою взяти на себе відповідальність.
На жаль, цього зроблено так і не було. Тому, сьогодні Україна стикається практично з тими ж проблемами, що і чверть століття тому. Ось тільки розплата за помилки буде в рази і рази дорожча, ніж на світанку незалежності.
У цій ситуації, перш за все, повинні домовитися між собою представники нинішньої інтелектуальної еліти як носії архетипів, ідей та настроїв суспільства. Поки триватиме розбрат серед інтелектуалів (всього їх в країні не більше ста), доти буде продовжуватися нерозуміння, недовіра і смута серед населення.
По суті, еліта повинна в першу чергу відповісти сама собі: хто вони і куди йдуть? Які методи і стратегія досягнення їх цілей? Що це дасть країні в цілому і чи здатне це вивести її на принципово новий рівень розвитку ?
Поки такі питання у вузьких колах тільки витають і кожен самостійно намагається знайти відповіді на них, хоча це необхідно робити разом, доповнюючи один одного.
Еліта повинна в першу чергу відповісти сама собі: хто вони і куди йдуть?
Сьогодні Україні як ніколи потрібні Батьки-засновники (Founders), які зможуть виробити загальні правила гри, скласти новий соціальний договір, розробити стратегію та задати темп по її реалізації. Звичайно, це потребує багато зусиль і часу. Але на кону не тільки доля української нації, але і весь світопорядок, який поступово починає валитися просто у нас на очах.
Гарна новина полягає в тому, що за останні 25 років у суспільстві сформувалися всі необхідні інгредієнти для створення такого консенсусу з його подальшою трансляцією на публіку. Інтелектуалам залишилося тільки домовитися між собою і скласти цей пазл, чого попередники не могли зробити століттями, знову таки через відсутність єдиної структури і цілей.
Або в найближчі рік-два Україна виходить на новий рівень розвитку та стає надійним форпостом Заходу у Східній Європі (не відкидаю варіант з Балто-Чорноморським союзом). Або ж продовжує бути в кращому випадку узбіччям і буфером імперії, в гіршому - перетворюється в Сомалі.
Звичайно, за такий цивілізаційний прогрес доведеться заплатити чималу ціну, але гра варта свічок. Останнє слово за інтелектуалами!