Олігархічний консенсус протримається до осені
"Ефект клацання" зможе відключити "матрицю", яку нові старі еліти прокручують ось уже 25 років незалежності
Багато хто стверджує, що історія рухається по спіралі. Я ж упевнений в "ефекті клацання". Це момент, коли влада, кон'юнктура і загальні настрої в країні різко змінюються. Такий поворот може бути обумовлений екстраординарною подією як всередині, так і за межами країни, появою яскравої особистості, кричущим актом несправедливості з боку влади, черговою домовленістю між олігархами або ж усіма цими факторами.
На тлі олігархічного консенсусу, який протримається максимум до осені (враховуючи, що олігархічний клас повільно, але впевнено відмирає як явище), сьогодні відбуваються цікаві зміни у середовищі громадянського, постмайданного суспільства.
Темпи розвитку суспільства в сотні разів перевищують нинішній дрейф системи, яка рухається в зрозумілому тільки її учасникам напрямку
Дехто заявляє, що ніякого громадянського суспільства не існує або ж воно розрізнене і не здатне виставити свій ультиматум олігархам і/або діючій влади. Але я переконаний, що темпи розвитку цього суспільства в сотні разів перевищують нинішній дрейф системи, яка рухається в зрозумілому тільки її учасникам напрямку.
Мінуси "консенсусу" полягають у тому, що:
а) вони відірвані від реальності і не розуміють ситуації на місцях;
б) втратили почуття конкурентності і впевнені, що контролюють всі процеси і ресурси в країні, тримають Бога за бороду";
в) не вчать історію і не знають про "ефект клацання", отже не можуть його передбачити. Дізнатися про це можливо тільки тонко відчуваючи настрої суспільства, точніше його активної частини.
Володіючи всіма цими перевагами, на низовому рівні реально можна досягти успіху і переважити "консенсус" у разі, якщо активісти:
а) зможуть домовитися щодо базових принципів і стратегії;
б) зможуть правильно донести це народу;
в) не підуть на поводу великого капіталу і привілеїв - посад, хороших гонорарів і перспектив в умовах "консенсусу".
"Ефект клацання" зможе відключити "матрицю", яку нові старі еліти прокручують ось вже 25 років незалежності країни. Таким чином Україна зможе вирватися з полону минулого, і почати впевнений рух у майбутнє.
Останнє слово буде за буйними і розумними, які замість олігархічного зможуть запропонувати народний (публічний) консенсус, зібрати під нього людей та інші ресурси, переконати Захід у спроможності свого плану виходу країни з кризи.
Як тільки система приходить до переконання, що народ вдалося осідлати, саме час пакувати валізи
В іншому випадку "ефект клацання" може настати несподівано для всіх. Історія доводить: як тільки будь-яка система приходить до переконання, що народ таки вдалося осідлати, саме час пакувати валізи.
