Прем'єр-міністр Росії Володимир Путін заявив про бажання своєї країни відмовитись від послуг країн-транзитерів газу. За його словами, РФ постачатиме газ через власні газогони "Північного" та "Південного потоку", а також збудує газогін до Китаю. Він також закликав Україну вступити у Митний союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном.
Росія не зможе відмовитись від транзиту газу територією України
Задіяти на повну потужність "Північний потік" узагалі неможливо, навіть якщо його повністю введуть у дію. Адже, якщо у зимовий період споживання газу зростає, то у весняно-літній суттєво падає. В Європі лише Німеччина має які не які потужності для зберігання газу. В інших країнах — набагато менш суттєві. Тож немає змоги використати ці потужності, бо цей газ просто не буде мати куди діти. Відмінність ситуації з Україною — вона має великі природні газові сховища. Вони дозволяють зберігати мільярди кубометрів газу. Це дуже багато. Я переконаний, що Росія ніколи не відмовиться від використання транзитних можливостей України. Теоретично, це може статися. Зараз для цього більше можливостей, аніж три роки тому, коли Тимошенко розклала свій пасьянс з Путіном. Але такими заявами Росія просто намагатиметься і надалі впливати на Україну, хоч Північний потік, фактично, не такий уже й вигідний для неї. Втрати будуть суттєвими."
Україна має шанс використати угоди між Путіном та Тимошенко на свою користь
Угода Тимошенко і Путіна — це не експромт, а ретельно продумана гра, яку вони проводили спільно і погоджено. Там була річ, яка зробила Путіна вразливим. Уклали удавані угоди про пкупівлю-продаж газу РосУкрЕнерго, які мають ознаки шахрайства з боку обох посадовців. Якщо Україна почне діяти жорстко з підписантами цієї угоди, для Росії це буде величезним ударом. Зараз справа Макаренка — про халатність, Діденка — про спробу зловживання, але не шахрайства. Якщо порушать кримінальну справу про шахрайство, то це буде оголошенням війни особисто Путіну. Бо будь-які покази Тимошенко роблять автоматично російського прем'єра співорганізатором міжнародного злочинного угруповання. З юридичного погляду факт шахрайства — беззаперечний. Українська сторона має можливість це використати, принаймні, неофіційно. Якщо підняти це питання офіційно, Україна стає державою, що понесла збитки. Це вдарить по Путіну на міжнародній арені, бо його не можна заарештувати, а лише зіпсувати імідж. Це немов воднева бомба — нею можна лякати, але не можна використати. Якщо Росія відмовлятиметься йти на поступки або вимагатиме за це надто багато від української сторони, то буде посилюватися тиск на Тимошенко. Тоді Україна примушуватиме Росію на ці поступки йти.
Росії не вдасться переконати Україну вступити до Митного союзу. Це суперечить інтересам самого українського бізнесу
Проблема Росії в тому, що Україна до Митного союзу не може приєднатися в принципі. Митний союз — це встановлення мита на кордонах у стосунку до всіх інших країн. Україна, натомість, уже має такі зобов'язання зі 150 іншими країнами, як член СОТ. Якщо Україна приєднається до Митного союзу, де мито вище, то автоматично опиниться у становищі, коли доведеться розривати всі угоди в межах СОТ.
Росія навіть запропонувала цілком дику річ — ви вийдіть з СОТ, а потім ми вже спільно туди вступимо, але з вищими митами. Це виглядає абсурдно. Жодна країна світу ще не виходила з СОТ. Наслідком цього могло б стати автоматичне протидемпінгове розслідування проти України, дуже жорстке. Це обірве стосунки з усім світом. Потрібно ж розуміти, що для України важить не лише мито. Україна потребує інвестицій, технологій. Ані перших, ані других Росія не має. Тут є ще одна принципова різниця. Росія може собі дозволити встановлювати високі мита, а Україна — ні. Російський експорт на 85% складається з первинних, сировинних товарів. На них мито не може бути високим, тож зарубіжні ринки для неї загалом відкриті. Тож, вона може сперечатися з СОТ. Захід більше потребує ринку Росії, бо це ринок товарів споживання. Український рівень експорту готового продукту незрівнянно вищий від російського. Тому, коли доводиться домовлятися з ЄС, доводилось іти на поступки, щоб не заважали просуванню української продукції на західні ринки. Після вступу до СОТ, і це симптоматично, Україна не мала жодного антидемпінгового розслідування щодо своєї продукції.
Українській владі доведеться робити непростий вибір
Важливо, що переважить — звичка з Росією домовлятись, навіть ціною поступок, чи бажання зберегти свої інтереси і зайняти жорстку позицію. Те, що влада зробила помилку в Харкові, вона вже зрозуміла. Україна могла домовитись на значно кращих умовах, які б змінювали саму формулу. Треба було не знижку отримувати, а формулу міняти.
2 
1
Комментарии
45