Конституційний суд України визнав неконституційним використання червоного прапора для увічнення Перемоги у Великій вітчизняній війні. Це рішення є абсолютно очікуваним, логічним і правильним. У цьому немає ніяких суперечностей, а є специфічна тактика влади.
Як приклад, ситуація минулого року. Загадайте, як скасовували указ Віктора Ющенка щодо присвоєння звання Героя України провіднику ОУН Степану Бандері. Його скасовували через рішення суду. Тоді, як і у випадку з червоним прапором, теж була подвійність. Був партійний інтерес, коли треба підіграти своїм виборцям. Проте з іншого боку, є державні інтереси, коли не можна провокувати проблемні питання, які розколюють країну.
Після подій 9 травня влада зрозуміла, що закон про червоний прапор був політичною помилкою, що він він призвів до занадто конфліктних подій у Львові, до політичної дискусії у країні, яка не була в інтересах влади.
Цей закон і сама ідея підтримувались абсолютною більшістю Партії регіонів, тому президент не міг його не підписати. Під час підписання Янукович враховував свої партійно-політичні і електоральні інтереси. Проте з точки зору держінтересів, закон треба було ветувати. Вони згадали про прецеденти минулого року і вирішили зробити це у нейтральному полі через Конституційний Суд. Отже, були дотримані партійні інтереси президента. У той же час, скасували помилкове рішення Верховної Ради.
Спроба показати, що Конституційний Суд може бути незалежним, не була головною у цій справі. Проте влада може потім наводити це як аргумент. Головним було зняти проблему з червоним прапором до 22 червня, щоб не було повторення львівських подій. Саме тому так швидко розглянули це рішення. Зверніть увагу, дуже рідко були ситуації, коли КС протягом місяця розглядав те чи інше рішення. Інколи чекали півроку і більше. За останній рік швидко розглянули рішення про коаліцію, а зараз про червоний прапор.
У той же час, у парламенті не наважаться внести зміни до Основного закону, щоб зробити закон конституційним. По-перше, суто з політичної точки зору, немає зараз у Верховній Раді голосів для такого рішення. По-друге, у владі зрозуміли, що рішення щодо закону про червоний прапор було помилкою. Не зважаючи на це, прихильники цієї ідеї залишаться, ліві радикали будуть критикувати це рішення, прорадянська група Партії регіонів буде вважати це поступкою Януковича націоналістам.
Зараз усі, хто причетні до пропагандистсько-політичної кампанії проти червоних прапорів, можуть вважати це своєю перемогою. Ініціатором звернення до Конституційного Суду був нардеп від НУ-НС Юрій Костенко. Він буде це використовувати. Інша справа, чи йому це вдасться. Для цього потрібен потужний інформаційний піар. Якщо не зафіксувати в інформаційному просторі, що саме він був ініціатором цього звернення, то про це ніхто не знатиме. Цим може скористатися та ж ВО "Свобода" й інші.
У політиці як у футболі — якщо є перемога, то у неї багато батьків і всі хочуть бути до неї причетними. А від поразки всі відхрещуються.
2 
1
Комментарии
53