Нинішній уряд відзначив річницю своєї діяльності. Але із самого початку ми всі розуміли, що цей уряд - не прем'єра Азарова, а Януковича. А після відновлення старої редакції Конституції і відповідних змін до закону про Кабмін уряду, який є "вищим органом у системі органів виконавчої влади" (саме він, а не президент, згідно ст. 113 Конституції), вже немає. Адже відтепер уряд перетворився на відділ президентської адміністрації. Без президента тепер не можуть призначатися навіть заступники міністра, а цього не було й за Кучми.
"Адмінреформа не пішла в Росії, бо Путін поділився владою з новим президентом", - саме так заявив міністр юстиції Лавринович. Відчуваєте логіку? Побільше повноважень Януковичу – і все буде гаразд.
З іншого боку, уряд поділений на певні сфери впливу, він складається з кількох самостійних гравців, які мають вихід на президента. При цьому, як показала історія з податковим кодексом, ліва рука часто не відає, що робить права. Отож, нинішній уряд - як лебідь, рак і щука. А із Тігіпка просто намагаються зробити "цапа-відбувайла".
Очевидно, не можна апріорі відкидати будь-що, запропоноване урядом. Але на даний момент більше розмов про реформи, ніж самих реформ, які зводяться до підняття цін, податків, пенсійного віку.
От, наприклад, задеклароване скорочення органів виконавчої влади. А що ж відбулося насправді? Ліквідація так званих "урядових органів" (держінспекцій тощо). Це - структури, які в принципі мали функції такі самі, як відділення департаментів міністерств. У той же час кількість центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) насправді залишилася такою самою, чи навіть трохи збільшилася! Тобто кількісне скорочення відбулося за рахунок урядових органів. Для чого? Тому що керівників ЦОВВ та їх заступників призначає президент, а не Кабмін за поданням міністра. Як зазначає голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, "тепер за кожним чихом будуть ходити на Банкову. Така суперцентралізована система не може бути в принципі ефективною".
Ще одне питання полягає в тому, як будуть розмежовуватися функції політиків в міністерствах і професіоналів. Правильна ідея, яка була оголошена ще за Кучми: в міністерстві має бути людина, яка незалежно від політичних змін, забезпечила б спадковість, так звану інституційну пам'ять. Але тоді виявилося, що новопризначені держсекретарі (фактично перші заступники міністра) потрапили до переліку політичних квот. Отож, замість того, щоб зробити міністерства незалежнішими у професійному плані, посади держсекретарів ще більше політизувалися. І скоро їх скасували. Виглядає так, що і нинішня влада поки що воліє діяти аналогічним чином.
І нарешті ключова проблема: чи буде вестися реальна боротьба з корупцією? Всі розуміють, що без цього будь-які розмови про реформи так і залишаються розмовами. Розуміючи необхідність непопулярних кроків, влада робить таку саму помилку, як і Ющенко. Прості люди ("електорат") могли б затягнути паски, якби влада показала, що буде реально боротися із корупцією у своїх лавах на найвищому рівні. Почніть із себе! Але виглядає, що боротьба з корупцією, проголошена владою, обмежиться політичними опонентами чи низовим рівнем. "Межигір'я" чи "Лівелу" не чіпатимуть.
А хто залишиться працювати внаслідок скорочень: професіонали чи "свої" за клановою ознакою? Ось, наприклад, збільшили за рахунок скорочень Мінпаливенерго, а у його керма залишився Бойко. Бойко – це "РосУкрЕнерго", тобто Фірташ. Так хто кого контролюватиме: держава "РосУкрЕнерго" чи навпаки?
Колись, у далекому вже 2004 р., Інна Богословська пішла у відставку з посади голови Держкомпідприємництва, протестуючи проти того, що вона назвала "азаровщиною" (тоді Микола Янович очолював податкову). Очевидно, що слухняний "солдат партії" Азаров таким і залишився: він вміє вибивати податки, але його підходи не є ринковими. Рано чи пізно ним пожертвують, бо на нього повісять всі негаразди і відправлять на почесну пенсію. Хоча час для цього ще, мабуть, не прийшов. А коли прийде – президент Янукович спробує зіграти ще раз в "доброго царя". Це простіше, ніж проводити складні реформи.
2 
1
Комментарии
5