Є чотири варіанти подолання сепаратизму на сході України: військовий, антитерористичний, поліцейський і політично-електоральний. Сьогодні бачимо, що три перші способи не спрацьовують.
Коли була оголошена антитерористична операція із залученням військових, у той же день взяли штурмом відділок МВС у Горлівці. Значить, озброєних сепаратистів вже не лякає збройний сценарій. Більше того, він їх радикалізує.
Повторюється ситуація із законами від 16 січня. Тодішня влада думала, що це погасить Майдан. Натомість він розгорівся із новою силою. Так само й тут - силові сценарії підштовхнуть до радикальних дій сепаратистське озброєне підпілля.
Вихід лишився лише один - референдум про статус Донбасу. Конституційний процес, нова Конституція і новий дизайн державності України. Найбільше, як на мене, у цій ситуації підходить варіант асиметричної федерації. Це коли проблемні регіони в Україні будуть мати особливий статус. Навідміну від семетричної - коли всі області можуть стати суб'єктами федерації. Та в Україні це непотрібно - центральна і західна Україна навряд чи потребуют такого статусу.
Для Донбасу, очевидно, обмежитися просто децентралізацією влади, вже пізно. Потрібен особливий статус цього регіону у державному тілі України - заради збереження її територіальної цілісності й національної єдності.
Такими асиметричними федераціями сьогодні є, наприклад, Іспанія. Хоч офіційно вона не є федеративною країною, Севілья є територією із певною автономією. Канада - має Квебек. Свої особливі території має й Індія.
На другому етапі потрібно буде розвивати тему двопалатного парламенту та уряду великої України. Має сформуватися велика коаліція. Це - не парламентська коаліція, не широка коаліція Партії регіонів і "Батьківщини". А велика коалація за участі всіх регіонів і всіх великих політичних сил. Можливо, це має бути технічний уряд великої коаліції - де будуть зібрані найкращі кадри з усіх регіонів країни.
Це модель не нації-держави, а держави-націй. Ми вже втратили можливість ефективного будівництва нації-держави. Сьогодні для нас була б ефективною модель держави-націй - одна держава при мультиетнічному суспільстві й різноманітній культурі.
Не потрібно цього боятися. Якщо ми хочемо зберегти територіальну цілісність, то треба йти на це.
Якщо ми не підемо на такі поступки регіонам, Росія просто приєднає їх до себе. Хоча для них це й дуже ризиковано. Таким чином РФ може опинитися у повній ізоляції - політичній й економічній. Вони цього не хочуть. Та заради того, щоб не віддати Донбас, все таки, можуть зробити це.
Потрібно зрозуміти, що зараз для нас хороших варіантів немає. Є погані й дуже погані. Та, врешті, і в Росії у 1992 році була подібна проблема. Тоді президент Борис Єльцин сказав Татарстану і Чечні - беріть суверенітету, скільки зможете. От нехай тепер Донбас візьме його, скільки зможе. Але офіційно, в рамках договору, із зафіксованою непорушністю кордону України. І з приналежністю Донбасу до України.
Сьогодні Олександр Турчинов заявив про готовність провести загальнонаціональний референдум. Можливо, вони задумуються про такий сценарій. Я розумію, що більшість українців висловляться проти федералізації. Та це, навпаки, може тільки відштовхнути від нас Донбас. Він може озлобитися на всю Україну за те, що більшість наполягає на унітарному статусі держави. Такого референдуму нам вже мало.
Варто добре зрозуміти, чого ми хочемо. Якщо хочемо будувати монолітну націю - то будемо змушені пожертвувати територіями. Росія нам цього не подарує. Крим уже забрали. Потім заберуть і схід України. Якщо ж ми хочемо зберегти країну, хоча б на цьому етапі, у теперішніх кордонах, має бути інша відповідь. Особисто для мене ця відповідь - очевидна.
1 
1
Комментарии
16