Трохи більше місяця залишилося до саміту Східного партнерства у Вільнюсі, на якому Україна планує підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Але що ближче подія, то менше підготовка Києва до неї нагадує нормальний діловий процес. Справи скотилися до нездорової інтриги, тоді як мали би бути конкретні й зрозумілі дії.
Насамперед це стосується вирішення питання Тимошенко.
Ми не знаємо, що саме говорять між собою про це Янукович та його численні, останнім часом, європейські співрозмовники. Які обіцянки він їм дає, як змальовує ситуацію. Чи не "вмикає дурня", говорячи звичною для української "еліти" мовою. Тобто вдає, що не розуміє безальтернативності виконання цього пункту умов Євросоюзу.
Все це поки що таємниця, яка вочевидь припинить бути такою дещо пізніше. Однак певні нинішні публічні прояви цього засекреченого діалогу оптимізму не додають.
Продовжено ще на місяць місію Кокса-Квасневського, яка від імені Європарламенту працює над виконанням Україною умови так званого "вибіркового правосуддя". З одного боку це ніби не так вже й погано. Значить, якісь перспективи вирішення питання Тимошенко все ж існують, інакше сенсу продовжувати роботу місії не було б. З боку іншого, ситуація однозначно вказує на наявність серйозних проблем. Мандат місії остаточно завершиться за кілька днів до 18 листопада - останнього перед самітом засідання Ради міністрів закордонних прав ЄС, на якому й має бути ухвалене рішення щодо підписання угоди. Або непідписання.
Помітною також є зміна тональності публічних заяв з боку європейської сторони. Без звільнення Тимошенко угоду підписано не буде – цей сигнал надіслано останніми днями неодноразово і з різних європейських столиць. Подібні публічні заклики можуть свідчити про певні складнощі у неофіційній комунікації Євросоюзу з Януковичем. Можливо, європейці відчувають нерозуміння Банковою реалій або ж брак волі щодо вирішення питання. У будь-якому разі, мовою публічного ультиматуму європейська дипломатія без нагальної потреби зазвичай не користується.
Тим часом на українській стороні відбувається щось, сенс чого збагнути важко. З одного боку заяви Януковича про "практичну готовність" до саміту у Вільнюсі, з іншого - вкидання в інформаційне середовище тез про неможливість звільнення Тимошенко. Можливо, на Банковій вирішили погратися у звичні для українського політичного середовища ігри. Але ані Євросоюз, ані Угода про асоціацію з ним не надто вдалі для цього об'єкти.
Якийсь час тому популярною була думка, що Янукович тягтиме з вирішенням питання Тимошенко до останнього – сподіваючись, що в європейців здадуть нерви й вони погодяться на підписання угоди без цього. Нині цілком очевидно, що такі сподівання марні. Тому якщо справді є плани підписати угоду, тоді цю позбавлену сенсу гру слід завершувати. Бо інтрига працює вже проти Януковича, зміцнюючи його імідж непередбачуваного й безвідповідального діяча.
2 
1
Комментарии
7