Президент Віктор Янукович має намір поїхати до Москви. Хоча поки що візит і перенесли. Відомо, що під час візиту йтиметься про зближення України з контрольованим Росією Євразійським митним союзом. Останнім часом Янукович демонструє готовність до такої інтеграції.
Отже, Євросоюз пропонує українцям Угоду про асоціацію, яка включає глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі. Росія - Митний союз у її складі, Білорусі й Казахстану. При цьому не може бути руху в два напрямки водночас. А різниця між опціями інтеграції дуже суттєва.
Ось кілька очевидних відмінностей та, відповідно, наслідків для України й українців.
Перше. Угода про асоціацію з Євросоюзом не загрожує Україні втратою суверенітету. Натомість приєднання до Євразійського митного союзу означає негайну передачу значної частини повноважень держави наднаціональному органу – Євразійській економічній комісії. При цьому ухвалення цим органом рішень фактично контролюватиме Росія, а Україна не зможе ефективно обстоювати там свої інтереси. І хоча на папері виписано певну процедуру, яка дозволяє державі-учасниці блокувати невигідні їй рішення через Вищий орган митного союзу, значна або ж і цілковита втрата економічного суверенітету гарантовано стане реальністю. Адже для нинішніх господарів України головним аргументом є дзвінка монета, а не інтереси держави. Та й з державницьким мисленням у них великі проблеми. Москва з такими завжди вміла грати надзвичайно майстерно.
Друге. Головним – та й чи не єдиним – офіційним аргументом на користь інтеграції до ЄМС називають можливість продавати туди більше українських товарів. Мовляв, на Росію, Білорусь та Казахстан припадає понад 30% зовнішньоторговельного товарообігу України. Однак приблизно стільки ж припадає і на Євросоюз. І якщо справді виходити із перспектив збуту української продукції, то насамперед варто мати на увазі величину ринку і добробут населення. ЄС – це понад 500 млн споживачів, ЄМС – понад 168 млн. Зрозуміло, що й близько не можна порівняти купівельну спроможність європейців з одного боку та росіян, білорусів і казахів - з боку іншого.
Третє. Фундаментальне питання – хто в кінцевому результаті матиме зиск з того чи іншого напрямку інтеграції? У випадку з проросійським митним союзом насамперед ті, що потребують дешевшого російського газу. Тобто, близький до влади великий бізнес. Саме дешевий газ і є ціною, за яку Янукович і компанія можуть здати Україну в ЄМС. Натомість метою європейської інтеграції є підвищення якості життя людей – добробуту, рівня демократії та захисту прав. Саме це отримали в результаті навіть не вступу, а лише зближення з Євросоюзом поляки, чехи, словаки та інші народи колишнього соцтабору. Скажімо, якби запрацювала зона вільної торгівлі з ЄС, то це означало б збільшення асортименту продукції на українському ринку – а реальна конкуренція завжди веде до зменшення цін. Це привело б також і до кращої якості товарів, і не лише з огляду на європейський експорт - угодою передбачено перехід українських виробників на європейські стандарти. Угода про асоціацію з ЄС містить зобов'язання керівництва України і щодо демократизації країни. Ясно, що нічого подібного не відбуватиметься у випадку інтеграції в східному напрямку.
Отож - четверте. Для України вибір напрямку руху – це питання не стільки економічне, скільки цивілізаційне. Це вибір моделі розвитку. Хочуть українці бути з демократичними, успішними, технологічно передовими державами – чи з авторитарними, корумпованими, технологічно відсталими; такими, що живуть винятково за рахунок вичерпних природних ресурсів. У першому випадку у виграші буде все суспільство. В другому – незначне коло осіб, які й далі купатимуться в розкоші на тлі злиденної країни й користуватимуться з беззаконня, яке самі ж і заохочують.
2 
1
Комментарии
85