По закінченні новорічно-різдвяних свят Росія почала пресувати Януковича по повній програмі. З ентузіазмом і азартом. Так, як досвідчений мисливець жене у потрібному напрямку дичину.
Інакше і бути не могло. Минулого року завершився процес самоізоляції Януковича від Заходу. Стало зрозумілим, що не буде підписано Угоду про асоціацію з Євросоюзом – останнє, що утримувало Росію від масованої атаки на Київ. Тепер в Януковича не залишилося жодних зовнішньополітичних козирів. На руку Кремлю грають цілковита відсутність у нього державницького мислення, жадібність та прагнення до всевладдя.
Уперше за часи своєї незалежності Україна опиняється у настільки складній ситуації у відносинах із колишньою метрополією. Навіть не менше проросійський та авторитарний за Януковича колишній президент Кучма виглядає порівняно з лідером донецьких геополітичним гросмейстером. Принаймні, йому не спало на думку офіційно відмовитися від вступу до НАТО або здати росіянам Крим. Бо це були вагомі аргументи у відносинах із Кремлем.
Янукович здав усе легко і невимушено. Нині він не має жодної зовнішньої підтримки. М'яко кажучи прохолодними є відносини із США, які тривалий час були найбільше прихильною до України західною державою, надійним союзником у її протистоянні новітнім імперським планам Росії. Підтримка Євросоюзу була би цілком можливою і логічною у разі реального зближення з ним. Але Янукович фактично відмовився від підписання Угоди про асоціацію з ЄС – перемогли жага до безроздільного панування й небажання брати на себе зобов'язання із реформування та демократизації країни.
Тепер Росії для повної реалізації планів залишилося взяти під контроль українську газотранспортну систему та затягти Київ до свого митного союзу. Кремль активно працює по обох напрямках.
Міцнішим та дедалі брутальнішим стає газовий тиск. Поки що уже неформально проанонсовану здачу Януковичем ГТС відкладено – але рано чи пізно питання знову постане у практичній площині. Росія посилює пресинг, з боку ж України нема і намірів щодо цивілізованого й прозорого вирішення питання ціни на газ. Наприклад, через звернення до Стокгольмського арбітражу. Сподівання лише на кулуарні домовленості з Москвою, де та гарантовано обведе Київ довкола пальця.
Останні заяви про можливу заборону експорту українських сирів – це аж ніяк не самодіяльність головного санітарного лікаря Росії чи його експромт. Це добре спланований артобстріл, початок чергової кампанії з примусу Києва до економічної інтеграції з Росією. Можна не сумніватися, що надалі такий шантаж посилюватиметься.
У розумінні Росії настав час завершувати полювання на Януковича та повертати собі Україну. Час для цього дуже сприятливий.
2 
1
Комментарии
27