Прем'єр Азаров днями знову був на висоті. "Ніхто не говорить про членство України в Євросоюзі. Дистанція від асоційованого члена до члена – величезна", - розповів він білоруському телебаченню.
Азарову не відомо, що такого поняття як "асоційоване членство в ЄС" не існує взагалі. Втім, до цього видатного державного мужа слід ставитися поблажливо. Гігантська робота з покращення життя українців не залишає Азарову часу на те, аби дізнатися навіть про такі елементарні речі.
Як можна зрозуміти, своїм черговим словесним перлом прем'єр обґрунтовував потребу і здатність України активно співпрацювати водночас і з ЄС, і з Митним союзом Росії, Білорусі та Казахстану. Наміри Києва підписати меморандум про отримання статусу спостерігача в цьому утворенні згенерували купу здогадок та припущень. Навіщо цей меморандум і статус спостерігача загалом, що це дає? Зрозуміти важко.
Українська зовнішня політика завжди страждала на інфантильність. Дуже часто події, які викликали хвилі коментарів і розглядалися як щось визначальне та глибоко продумане, насправді виявлялися дитячими іграми в пісочниці. Щось підказує, що таким є й запланований до підписання меморандум. Та й уся показова активізація на євразійському напрямку, що має місце останнім часом.
Зрозуміло, що статус спостерігача у Митному союзі – та й в будь-яких інших союзах - не дає Україні жодної можливості впливати на його рішення. З іншого боку, не накладає ніяких зобов'язань. Відповідно, якихось практичних наслідків меморандум не несе. Справа більше виглядає чистою політикою, причому вигоди для кожної зі сторін сумнівні. Можливо, Москва розглядає це як складову процесу втягування України в Митний союз "тихою сапою". Януковичу ж від Росії потрібен дешевий газ, а меморандум цього явно не наближає. Хіба що він покликаний зіграти роль своєрідної димової завіси, за якою буде вирішено на користь Росії питання української газотранспортної мережі. Знову ж, в обмін на газову знижку.
Можливо, Київ вирішив принагідно пошантажувати цим меморандумом Євросоюз. Останнім часом офіційні представники ЄС дедалі чіткіше кажуть про неможливість підписання Угоди про асоціацію без звільнення Тимошенко. Але якщо меморандум справді є шантажем, то дуже смішним – переважна більшість держав Євросоюзу не переймається у питанні України геополітичними міркуваннями. Та й усім зрозуміло, що меморандум не стане кроком до повноцінної участі в Митному союзі. Перешкоди залишаються незмінними. Це небажання Януковича, продиктоване побоюваннями втратити повний контроль над Україною, та зобов'язання держави в рамках членства у Світовій організації торгівлі.
Тож завтрашнє підписання меморандуму виглядає хіба що гарним інформаційним приводом для чергової порції пропаганди. Мабуть, ми знову почуємо про багатовекторну мудрість українського керівництва, яка нібито дозволяє країні успішно співпрацювати на обидва боки.
2 
1
Комментарии
9