Європейський парламент схвалив доповнення до Угоди про спрощення візової процедури між ЄС та Україною. Ще задовго до цієї події про неї так багато говорили, що могло скластися враження - йдеться мало не про довгоочікуване скасування віз для пересічних українців.
Насправді скасування таки відбулося. Але не для всіх. Згідно з одним із нових пунктів угоди, щасливчиками стали власники службових паспортів - на додаток до власників дипломатичних, які мають безвізовий режим від самого початку дії документу. Тобто, з 2008 року.
Хто ж ці люди, які тепер зможуть в'їздити до Шенгенської зони без потреби турбувати консульства її країн-учасниць? Наприклад, це судді різних судів, заступники генерального прокурора. Загалом, можливих власників службових паспортів може бути дуже багато, перелік подано в законі "Про дипломатичний та службовий паспорти України". Безвізовий режим стає доступним практично всім тим людям, які щодня роблять наше життя кращим, розвивають демократію і безкомпромісно борються з корупцією. Скажімо, першому заступнику генерального прокурора Ренату Кузьміну, і це великий парадокс. Недавно йому скасували візу в США, а опозиція активно вимагає застосування до нього санкцій, у тому числі візових.
Щоправда, в'їздити до ЄС весь згаданий вище люд зможе лише з біометричними паспортами. Євросоюз також залишив за собою право скасувати цю норму у разі виявлення зловживань нею. Незрозуміло, однак, як це можна проконтролювати. Всі знають, що виписати закордонне відрядження для де-факто туристичної поїздки – це в Україні норма. Київський градоначальник Олександр Попов міг би розповісти, як він під час недавнього снігопаду важко працював у відрядженні у Відні.
У принципі, за умов реальної євроінтеграції України - а особливо в разі підписання Угоди про асоціацію та наявності політичної волі до її виконання - безвізовий режим для українських держслужбовців виглядав би цілком логічним. Успішна та активна взаємодія державних органів ЄС та України, спрощення контактів між ними були б доречними. Але коли триває згортання демократії, твориться беззаконня та торжествує хабарництво, надання такого привілею людям за це відповідальним виглядає до певної міри непорозумінням.
Особливо на тлі численних візових проблем, які мають пересічні українці. Щоб отримати безвізовий режим для них, українська влада повинна виконати План дій з візової лібералізації, наданий Євросоюзом ще в листопаді 2010 року. Досі Україна не спромоглася навіть на першу фазу цієї програми, яка полягає в ухваленні необхідних законів. Отож ще один парадокс: безвізовий режим від Євросоюзу вже мають ті, через кого його не мають звичайні українці.
2 
1
Комментарии
7