Путін мститься Майдану. Кремлю не вдалося встановити контроль над Україною через свою маріонетку Януковича, тепер він вирішив відторгнути Крим і максимально дестабілізувати ситуацію на решті країни.
Деякі висновки на сьогодні такі.
Україна втратила контроль над Кримом, і це надовго. Цілком можливо, що аж до зміни нинішнього режиму в Кремлі. Призначений на 30 березня так званий референдум покликаний легітимізувати російську окупацію півострова. Зрозуміло, результати його будуть такі, які потрібно Путіну. Можливості незалежного спостереження за голосуванням відсутні.
Росія доруйнувала відносини з Україною, подальший нормальний діалог видається нереальним. Фактично з ініціативи Кремля держави увійшли в стан холодної війни, існує також небезпека збройного конфлікту. Шляхів поновлення відносин на сьогодні не видно, насамперед через очевидну налаштованість на розвиток конфлікту з боку Путіна.
Зараз неможливо сказати, наскільки далеко зайде організований Москвою сепаратизм в Криму. Очевидно, все залежить від Путіна. У нього вочевидь є конкретні плани, які можуть мінятися залежно від ситуації. Поки що все вказує на те, що Крим навряд чи буде проголошувати незалежність або приєднання до Росії. Контроль над республікою з боку Кремля і так буде тотальний. Створення де-факто незалежного від України утворення в її складі залишатиме важелі подальшого впливу на Київ.
Нам не варто очікувати на реальну допомогу чи захист західного світу. Його реакція невиразна, Захід навряд чи піде далі дипломатичних демаршів. Тобто, катастрофічних міжнародних наслідків захоплення Криму для Путіна не матиме. Водночас очевидними є його виграші всередині Росії, враховуючи тугу російського обивателя за великою державою і жагу до перемог над "зовнішніми ворогами". Внутрішні фактори для Путіна важливіші за зовнішньополітичні проблеми.
Українська влада повинна якнайшвидше і чітко визначити алгоритм подальших стосунків з Кримом з урахуванням його фактичного від'єднання. На сьогодні автономія забезпечує себе лише на третину, решту надає Київ. Крим отримує з України електрику і воду. Київ повинен дати зрозуміти поставленій Росією кримській владі та населенню економічні наслідки відторгнення півострова. Дивним було би дотувати окуповану іншою державою територію. Водночас довготривалою політикою Києва має стати підтримка кримських українців, татар та загалом всіх у Криму, які не з власної волі опиняються в іншій державі.
Незважаючи на весь нинішній і майбутній – можна не сумніватися – тиск Росії Україна має продовжувати шлях в Європу. Під час недавнього протистояння з режимом Януковичем популярною була думка: якщо вони роблять таке з нами зараз, уявляєте,що станеться в разі їхньої перемоги? Так само і тут. Україна повинна вистояти і не поступитися своїм європейським майбутнім. Іншого виходу немає.
2 
1
Комментарии