Путін цілком може почуватися переможцем. Цей тиждень приніс йому гарні новини. Україна та Євросоюз відчутно прогинаються під брутальним російським тиском.
Погрозами фактично заблокувати український імпорт Кремль зміг відсунути початок застосування економічної частини Угоди про асоціацію на понад рік. За цей час він розраховує суттєво змінити текст документу, звівши "асоціативність" угоди до нуля. МЗС Росії вже передало відповідні пропозиції, які підтверджують такі наміри. Цілком ймовірно, паралельно Путін також намагатиметься зірвати ратифікацію угоди в цілому - для цього достатньо, аби документ не схвалила бодай одна з держав-членів ЄС.
Погрозами повномасштабної війни Путін зміг добитися від Порошенка ухвалення закону про особливий статус самоврядування на окупованих територіях Донбасу. При цьому він отримав подвійну перемогу - значно зросла недовіра українського суспільства до чинної влади. Шахрайське таємне голосування у парламенті вивернуло назовні й виставило на загальний огляд всю гнилу сутність нинішнього тимчасового українського політикуму.
Але якщо шантажист досягає успіху, він використовуватиме цей метод знову й знову. Що більше прогинатимуться Україна і Захід, то міцнішатиме тиск Путіна, множитимуться його вимоги та претензії.
Для зриву ратифікації Угоди про асоціацію або коригування її тексту він тиснутиме на слабкі ланки Євросоюзу. На жаль, у ЄС є схильні до прогину держави.
З Україною Кремль і далі говоритиме, погрожуючи війною і накопичуючи на кордоні війська. Можна очікувати, що Путін активно використовуватиме скандальний закон про особливості самоврядування на окупованих територіях в разі набуття ним чинності. Порошенко та Яценюк можуть скільки завгодно розповідати про те, що закон може і не виконуватися – але для Москви це вже інструмент або ж новий плацдарм для розвитку наступу.
"Все це створює основу для запуску змістовного конституційного процесу в Україні, включаючи початок діалогу з метою посприяти національному примиренню та згоди в цій країні", - йдеться в заяві МЗС Росії з нагоди ухвалення "особливих" законів. Перекладаючи з дипломатичної мови, Кремль бачить їх як сходинку до зміни української Конституції в напрямку федералізації чи іншої форми внутрішнього устрою, яка би сприяла втратою Києвом контролю над півднем і сходом.
Не треба мати ілюзій. Задобрення Путіна шляхом поступок з боку України, відсутністю військової допомоги з боку Заходу чи достатніх санкцій відносно Росії не вирішить проблеми. Сьогодні кремлівський фюрер захотів особливого статусу для окупованих районів Донбасу і відкладання застосування Угоди про асоціацію – завтра вимагатиме визнання окупації Криму, потрібних йому кадрових призначень чи ще чогось іншого. Зрозуміло, зруйнований Донбас його не цікавить.
Президенту Порошенку та всім хто нині при владі треба припинити сіяти упадницькі настрої , навести лад в Збройних силах, почати справді жити по-новому, заручитися підтримкою суспільства, на яке вони дедалі менше зважають. Звісно, поганий мир кращий за добру війну, проте країну можна втратити і мирним шляхом. Можливо, саме на це й розраховує Путін, вимагаючи поступок і досягаючи їх. Це не повинно стати сталою тенденцією.
2 
1
Комментарии
5