Мабуть, хтось ще очікував на диво у Вільнюсі. Та його цілком прогнозовано не сталося – Янукович не підписав Угоду про асоціацію з ЄС.
Він навряд чи розуміє, що заподіяв – і Україні, і собі особисто. Очевидно, розуміння прийде пізніше, можливо вже незабаром.
Янукович остаточно втратив довіру в очах західного світу. Швидше за все, тепер у відносинах із Європою та США він повернеться до стану так званої м'якої ізоляції 2012 року. На довшу перспективу це може означати дедалі жорсткіше ставлення до нього та "сім'ї" з боку західного світу з можливим санкціями в разі зміцнення диктатури.
Янукович завдав собі величезної іміджевої шкоди, і не лише в очах Заходу. Він остаточно ствердився як непередбачуваний політик, здатний протягом короткого часу кардинально змінити свою позицію. Зовнішньополітичний кульбіт Януковича є гарним уроком для інших країн, які безперечно матимуть на увазі такі особливості українського керівництва. На жаль, дії межигірського монарха асоціюються з державою, яку він очолює. Це надзвичайно послаблює її позиції на міжнародній арені. Україна Януковича постає такою ж непередбаченою державою та ненадійним партнером, як і її президент.
Звичайно, нині дуже радіють у Кремлі. Янукович думає, що відмовою від євроінтеграції він вирішив проблеми з Путіним – звичайно ж, ні. Справжні проблеми лише тепер починатимуться. Зруйнувавши відносини з Євросоюзом, Янукович остаточно розв'язує руки Росії. Тиск Кремля посилюватиметься, особливо після успішного випробування ним економічних важелів впливу. Тим більше, що Київ особливо і не опирався. По-суті, за допомогою загрози торговельних санкцій Москва тепер може вимагати від Януковича будь-чого. Її кінцевою метою є затягування України в Митний союз, і вона робитиме це ще активніше та нахабніше.
Ще одним позбавленим будь-якого зовнішньополітичного глузду кроком стала пропозиція Києва щодо тристороннього формату діалогу з Євросоюзом - з залученням тої ж Росії. Таким чином Україна Януковича розписалася у своїй нездатності вести діалог у якості самостійного суб'єкта міжнародних відносин. Це сталося вперше за час незалежності : при жодному іншому президентові до такого самоприниження наша держава не опускалася.
Все разом це є величезним і небаченим досі зовнішньополітичним провалом, який може перерости в катастрофу. Наслідки Україна звісно ж відчує, причому швидше за все в не такій вже й далекій перспективі. А першопричина очевидна – на чолі держави стоять люди, єдиною метою яких є невпинне особисте збагачення. Інтереси суспільства та держави, її суверенітет нічого не значать. Підписання асоціації з ЄС можливе лише за іншого президента, а всі розмови про "відтермінування" - від лукавого, прізвище якого ми добре знаємо.
2 
1
Комментарии
7