Іноземці заплутаються в Києві під час Євро-2012

Плутанина у назвах буває всюди. Пам'ятаю, як ще у доінтернетівську епоху певний час вважав, що у Мілані є два стадіони — "Сан-Сіро" та "Джузеппе Меацца". Виявилося, що це одна арена, лише називають її по-різному. Або торік у Манчестері рушив до "Сіті-стадіуму", гадаючи, що там грає "Манчестер-Сіті". Насправді прийшов на стадіон для крикету.

Щось таке може трапитися із іноземцями, тисячі яких прибудуть до Києва на Євро-2012. Тому що головна арена турніру — Олімпійський стадіон — розташований чи то на Великій Васильківській, чи то на Червоноармійській. У джерелах пишуть по-різному. Іноземець точно заплутається, як я у Манчестері, подумавши, що або це два різні стадіони, або дві різні вулиці. І це лише початок — паралельно Великій Васильківській іде вул. Антоновича, вона ж Горького. І так по всьому центру Києва.

Точніше, не по всьому. Вул. Кірова перейменували на Грушевського раз і назавжди. Так само Свердлова на Прорізну, Леніна на Хмельницького, Маркса на Городецького і так далі. То чому так не сталося із Червоноармійською, якій понад 10 років тому повернули її історичну назву Велика Васильківська? Що завадило так само рішуче й назавжди замінити старі назви на нові? Ніхто ж тепер не назве майдан Незалежності пл. Жовтневої революції. То чому така живуча Червоноармійська? Чому не бажає перейменовуватися?

Звичайно, старожили завжди й усюди досить довго, якщо не все життя, називають перейменовані вулиці по-старому. Але це приватна справа старожилів. Завдання влади, якщо вона перейменувала вулицю, довести діло до кінця. Чому в центрі Києва з десяток років залишаються вулиці з "подвійними" назвами, та ще й з'являються нові такі самі. Наприклад, Мазепи — Січневого повстання? Що, владі бракує сил остаточно замінити вивіски й дати вказівку вживати лише чинну назву?

Таке враження, що плутанина із назвами київських вулиць — це не прикра недбалість, а свідома політика. Лише невідомо, чия і яка у тієї політики мета. Ніхто нічого не пояснює, і абсурд із столичною топонімікою триває роками, обіцяючи стати вічним. То, може, хоч європейський футбольний чемпіонат допоможе нарешті вирішити цю проблему? Аби гості із різних країн не сушили собі голови і не ґвалтували свої GPS-навігатори. Щоб ми самі могли дати на це запитання нормальну відповідь. Не лише для іноземних гостей Євро-2012, а й для самих себе.

×