Росія захистила Тимошенко, бо вона виконала її завдання

Чотири ідентичні дежа-вю газових угод Тимошенко у 2009 і Азарова у 2010 вражають дублюванням негативних економічних наслідків для України.

Які наслідки підписаних прем'єр-міністром України Тимошенко Ю.В. газових угод з РФ у 2009 році:

- збільшена середньорічна ціна газу для України у 1,4 рази;
- збільшений об'єм закупівлі газу у РФ;
- майже незмінна ціна транзиту російського газу територією України;
- закладена довгострокова невигідна формула обрахунку ціни газу на 10 років.

Які наслідки підписаних Прем'єр-міністром України Азаровим М.Я. "харківських угод" з РФ у 2010 році:

- збільшена середньорічна ціна газу для України ще у 1,4 рази;
- ще збільшений об'єм закупівлі газу у РФ;
- майже незмінна ціна транзиту російського газу територією України;
- закладена довгострокова невигідна військово-політична угода про продовження базування російського флоту на 25 років.

Чи варто шукати різницю? - А ніякої різниці...

Таке враження, що російська сторона виставляла українській стороні наперед підготовлені завдання з наперед закладеними параметрами наживи з України максимальної вигоди. Схоже, що завдання для обох українських урядів, не довго думаючи, робились ще й під копірку з головними пунктами: "намного увеличить цену, намного увеличить объем, не очень увеличивать транзит, и еще какую-нибудь долгоиграющую "привязочку""...

І по факту треба визнати - і чинний, і попередній українські уряди всі пункти російських завдань виконали "успішно".

Саме тому російська сторона зараз так активно захищає колишнього прем'єр-міністра Тимошенко Ю.В., і без сумніву буде захищати, при потребі, і колись колишнього прем'єр-міністра Азарова М.Я. - Це захист російських економічних інтересів в Україні.

Дивує лише, що не менш активно колишнього прем'єр-міністра Тимошенко Ю.В. захищає і "захід", пояснюючи це захистом політичних інтересів проблем демократії в Україні. Не зрозуміло лише, чому деякі західні дипломати (помітьте — лише деякі) асоціюють розвиток демократії в Україні з персоною Юлії Тимошенко, методи і результати роботи якої на найвищій економічній посаді країни нічим не відрізняються від методів і результатів роботи на таких же посадах персони Миколи Азарова — ручне управління, одноосібне прийняття рішень в Кабінеті Міністрів, підігравання інтересам РФ, тотальна корупція "своїми" однопартійцями, нестримне накопичення державного боргу, прирученість судової гілки влади, використання силових органів для рейдерських захоплень в інтересах однопартійців, показне шикарне життя свого оточення на фоні надскромного життя всієї країни...

Дуже цікаво буде почути вирок Печерського суду для колишнього прем'єр-міністра Тимошенко Ю.В. щодо угод 2009 року, адже він буде підставою для аналогічного вироку колись колишньому прем'єр-міністру Азарову М.Я. за аналогічні дії щодо угод 2010 року, які призвели до ідентичних негативних наслідків для української економіки...

×