Напередодні 8 Березня ви разом із донькою Юлії Тимошенко публічно попросили зустрічі з Віктором Януковичем. Чи була якась реакція на це?
- Жодної. Мовчання Януковича говорить про одне: людина, яка отримала пост президента, ним не стала. Єдине, ким він став – володарем "Межигір'я". Нікого не чує, крім себе. Але цей період закінчиться. Народ просто повинен перехворіти Януковичем і Майданом.
Що ви хотіли сказати президенту?
- Хай скаже мені в очі, що не впливає на суди, що це - не політичне переслідування Луценка. Хотіла б поставити йому запитання: "Ти чітко усвідомлюєш те, в чому звинувачують Луценка, і як оцінюєш, не будучи юристом, управлінські аналогічні рішення інших міністрів? Тих самих Могильова, Цушка, Кравченка, Білоконя, Смирнова". Те саме - щодо Тимошенко. Єхануров укладав такі самі газові угоди. Наостанок запитала б: "А чим кращі твої Харківські угоди?"
Вашому чоловікові дали чотири роки в'язниці з конфіскацією майна. Чим він небезпечний на волі?
- Ну, хто найкращий агітатор? У кого є харизма? Кого послухає народ? За ким люди ходили? Не за Катеринчуком, не за Яценюком та Кириленком. Самі депутати приходили до Юри на судовий процес підзарядитися. Кожен говорив: "От якби тебе випустили". Їм теж немає за ким іти. Теж чекають того Луценка, ту Тимошенко. Їх і закрили, щоб вони не повели людей.
Луценко не зламався. Залишив за собою право на свободу думки, принциповість. І на його прикладі показали кожному українцю, що немає чого думати по-іншому. Задовольняйся тим, що тобі дали. Урізали пенсію, недоплатили аванс - мовчи. Не подобається щось - на, поламай паркан під Верховною Радою. А після цього щось змінилося?
Бачите страх людей перед владою?
- Всі кажуть, що мій чоловік - молодець. Але особливого пориву йти на вулицю не бачу. Хоч жити стало набагато важче.
Народ штовхають у бідність. А за щоденним виживанням нема коли виходити на вулицю. Однак це не значить, що народ схилив голову. Після помаранчевої революції люди почали думати. Зараз уже спитають: що ви запропонуєте перше, що - друге? От опозиція каже: "Ми в опозиції". А я, як і будь-який українець, хочу почути, яка програма буде в їхнього уряду. Народ повинен знати, заради чого виходити, що буде далі.
Всі кажуть, що мій чоловік - молодець. Але особливого пориву йти на вулицю не бачу. Хоч жити стало набагато важче
Ми бачимо незадоволені групи - вчителів, медиків, афганців, чорнобильців, студентів. Пенсіонери з вилами й лопатами вийшли в Донецьку. Всі думають, що стоять за свій шматок хліба. Поки не усвідомлюють, що стоять за справедливість. Немає тих, хто скаже: "Хлопці, об'єднайтеся, бо ви боретеся за одне, думаючи, що кожен - за своє". У мене питання до опозиції: "Скільки можна ходити на шоу до Шустера, Кисельова? Скільки можна там сидіти й "світитися"? Йдіть до людей і пояснюйте". Коли вийшли підприємці, то вже в листопаді на Майдані поставили ялинку. Потім афганці штурмонули Раду, поламали паркани. Влада боїться, коли людей багато. Влада боїться сили. І сила така є. Але її треба повести.
Як об'єднати людей?
- Політика зараз повинна проявлятися в кожного на кухні, в під'їзді, на подвір'ї. Вкрути лампочку в під'їзді, а не чекай, що це зробить сусід, прибери біля свого будинку. Це треба кожному, щоб не перечіплятися через пляшки чи обгортки. Не треба йти з вилами на владу, краще зробити щось на своєму місці. Зараз водії в машинах встановлюють відеореєстратори. Можна зайти на інтернет-сайт і подивитися та послухати, як вони спілкуються з даїшниками, відстоюють свої права. Водій знає, що він - не один, що є організація з юристами, яка допоможе. І даїшники пасують. Звільняють тих, хто називає українську мову телячою, незаконно забирає документи.
Як вкласти в голову кожному українцеві, що починати треба з себе?
- Це - робота опозиції, громадських організацій, людей, які є совістю нації - таких, як Любомир Гузар.
Ми постійно кажемо, що хочемо в Європу. А чого ми туди хочемо? От я своїх працівників відправляю за хорошу роботу в Чехію, Угорщину, Францію, Австрію - в тури на три-чотири дні. Коли повертаються, запитую про враження. Кажуть, там вільно дихати. Культура інша, є повага до ближнього. Немає випендрьожу ні в одязі, ні в поведінці. Вони розкуті, багато сміються, радіють дрібницям. Поліція з шанує кожного. А це - представники держави. Тож і люди поважають державу.
Ми жили три місяці в Австрії, бо лікували там сина. У центрі міста часто бачили смішні протестні акції. От їдуть вулицею на велосипедах чоловіки, повністю голі. І поліція їх супроводжує дуже чемно. Кожному дають висловитись і кожного намагаються почути.
Що бачите по поверненню в Україну?
- Хамство, бруд, агресію, загальну стурбованість. Коли повертаюся, одразу виникає головний біль.
Як примусити державу нас поважати?
- Мусимо навчитися самі себе поважати. Революції не буде, але люди підуть голосувати. Розумно проголосують, якщо опозиція, громадські організації чи мажоритарники запропонують правильну програму. І нехай Янукович не покладається на свої розповіді про дешеве житло. Усі знають, що грошей немає. Рівно місяць тому вони не змогли розрахуватися з Міжнародним валютним фондом. То кого ти, Янукович, обманюєш дешевим житлом? Приведеш десяток своїх, потиснеш їм руки і вручиш дешеве житло? Наш народ страждає багато на що, але точно - не на відсутність інтелекту.
Зараз Юра важить 86-87 кілограмів, а до посадки - 103. Коли голодував, було 77
Народ думає по-своєму. Треба спуститися до нього з п'єдесталу Шустера. Це найважче. Бо люди все бачать і ставлять дуже прості, незручні запитання. Вони готові потерпіти, якщо влада почне із себе. А не так, як Литвин розповідає: "Цей дорогий Mercedes десь узявся". Чи Янукович показує кабінет у "Межигір'ї". Ти ж те приміщення сам у себе орендуєш. Це просто гнидство та сором. Сказав би: "Мої олігархи надають кабінет безкоштовно й звільняють від того бюджет". А ти оббираєш державу, бо тобі не хочеться виїжджати з тих пеньків? Тігіпко говорить: "Усі офшори закриємо, окрім Кіпру". Це не сором?
У Греції президент відмовився від зарплати. Там на 20 відсотків урізали пенсії й заробітну плату. Народ страйкує, але розуміє, що інакше не вирвешся - буде дефолт. У Німеччині підвищили пенсійний вік, тому що люди отримують пенсію не 10 років, а 15-20, бо німці стали довше жити - завдяки хорошій медицині, соціалці. Тому логічно, що фізично здорова людина може ще попрацювати на державу. А історія з президентом Німеччини, який узяв кредит на один відсоток менший і втратив довіру громадян? Пішов у відставку, але за ним залишили президентські пільги. Коли була урочиста церемонія прощання, люди свистіли, дуділи, щоб він і від цього відмовився. А у нас у президента "Межигір'я" - як цілий район Київської області, в Криму - резиденції, дев'ять гектарів для полювання. Навіщо? Компенсація за важке дитинство, злидні, дві посадки?
Як змінився Луценко за рік і три місяці в СІЗО?
- Переосмислив вчинки по відношенню до друзів, соратників, ворогів. Відбулася переоцінка себе. Юра став над політикою, переріс у державного діяча. Каже й пише: досить мірятися біцепсами, сперечатися, хто красивіший, розумніший, сильніший. Уже треба мати хоч трошки відповідальності.
Чим Луценко відрізнятиметься, коли вийде на волю, від того, яким був до ув'язнення?
- Це буде зовсім інший Луценко. Один із дипломатів мені сказав: "Україна потребує талановитих політиків такого державницького рівня, як ваш чоловік. Він дуже сильна й мужня людина, один із небагатьох, хто вміє кусатися". Він буде мудріший. А мудрість не дозволить просто стрясати повітря.
Чи не було його помилкою двічі очолювати Міністерство внутрішніх справ?
- Не думаю. Луценко дуже швидко вчиться. Навіть зараз, перебуваючи рік і три місяці у в'язниці, він майже став адвокатом. Друга каденція дала серйозний результат. Це було єдине міністерство, з приводу якого було сказано, що там дотримуються прав людини. Було багато починань - зміни до законів щодо боротьби з наркотиками, торгівлею людьми, щодо емігрантів. Луценко втричі підняв міліціонерам зарплату, аби не було бажання брати хабарі. Говорив: "Хоч би п'ять років дали попрацювати, міліція була б іншою".
Коли чоловік вийде на волю, як ви відчуваєте?
- До кінця цього року. Таке в мене інтуїтивне відчуття. Ми встигнемо розглянути справу в Європейському суді по суті. Це буде вже після парламентських виборів. Вірю, що й опозиція зіграє свою роль, якщо реально об'єднається й поїде "в поле". Тоді виграє.
Що порадили б чоловікові?
- Берегти здоров'я і не здатися (плаче). Зараз він на медикаментах, які я привожу. Я так розумію, що йому дають профілактичну дозу для підшлункової, якісь підтримуючі для жовчного, заспокійливе вночі, бо, через набутий діабет другого типу, підшлункова дає сплеск адреналіну в цукор. Він спить по 2-3 години. Для печінки нічого не дають. А болі в нього постійні, нудить, крутиться голова. Час від часу він пише заяви керівництву СІЗО. Приходить медичний персонал. І як Юра каже, роблять "страшенне медичне обстеження" - зважують і питають: "Ну, як діла?". Юра каже: "Погано". А ті: "Ну, добре". Зараз він важить 86-87 кілограмів, а до посадки - 103. Коли голодував, було 77. Тепер на дієті - їсть пропарене м'ясо, квасолю. Треба давати побільше білків, молочних продуктів - сирів, кефірів. Зараз йому все тушкую.
Комментарии