Європарламент ухвалив резолюцію щодо України, в якій вимагає негайно звільнити засуджених за політичними мотивами. Також в резолюції йдеться про те, що до парламентських виборів 2012 року мають бути допущені Юлія Тимошенко та Юрій Луценко.
Глобальних наслідків, які б уже сьогодні перевернули наше життя, ми не відчуємо. Але насправді наслідки ставлення ЄС до України за останній час вже є. Такі наслідки ми бачимо у зустрічах нашого президента з представниками європейських країн, які скорочуються, як скорочуються і зустрічі дипломатів. Відчутна і жорстка позиція НАТО та Євросоюзу до України.
Найголовніше, що є в цій резолюції — це те, що там написано не просто про вибори, а про конкурентні вибори. Недостатньо провести чесні вибори. У них мають взяти участь лідери опозиції. Ситуація повернута в іншій бік: вибори для Євросоюзу буде визнано легітимними тільки у тому випадку, якщо вони будуть справді конкурентними. Не просто, якщо там буде Яценюк і всі інші, а якщо там буде Тимошенко та Луценко. Ситуація дуже проста і дуже складна одночасно. Які будуть наслідки після цього? Там не прописуються санкції. Але ізоляція вже є. Президент Франції Франсуа Олланд уже заявив, що він просто не поїде на Євро-2012, тому що в Україні погана ситуація з правами людини і з демократією. На інші наслідки поки що не можна очікувати.
Євросоюз не скаже одразу, що "ми зараз розберемося з рахунками українських посадовців і будемо їх блокувати". Цього у близькій перспективи, принаймні, до кінця року, не буде. Це можливо буде тільки тоді, коли ситуація зайде зовсім у глухий кут і ніхто не зможе достукатися до української влади.
Вже кажуть, що на сьогоднішній день рахунки українських олігархів переводяться в російські банки. Але банки по всьому світу працюють за однаковими схемами і тут вже не сховаєшся. Замороження рахунків українських чиновників та олігархів, про що говорили деякі європарламентарі, не виключене, але це не сьогоднішнього дня справа. Це буде вже тоді, коли в Україні визнають таку саму ситуацію, яка складалася всередині правління Лукашенка в Білорусі. Європа не піде жорстко і одразу на такі серйозні кроки. ЄС завжди шукатиме дипломатичні рішення і дипломатичні рішення будуть стояти на першому місці. А заморожування рахунків — це вже крайні заходи.
Водночас, поки що не видно якихось кроків з боку української влади на зустріч, принаймні, публічних. Хоча абсолютно зрозуміло, що не публічні консультації продовжуються кожного дня. І ці самі зустрічі з Коморовським в Чикаго, чи подібні — це зустрічі із "поштарями", які приносили відповідні листи від країн Європейського Союзу до української влади.
Та резолюція Європарламенту - це далеко не останнє попередження. До останнього українська влада ще не довела ЄС.
Все одно влада навряд чи відреагує на цю резолюцію. Думаю, що все ж вважатиме, що вдасться вмовити Євросоюз у тому, що за відсутності Луценка і Тимошенко будуть чесні вибори. У прозорості і чесності виборів я не сумніваюся. Але там не буде головних конкурентів і тому тут можна очікувати зовсім інший результат ніж той, який би був, якби Луценко і Тимошенко взяли б у них участь. Тому, за великим рахунком, я не думаю, що українська влада піде на звільнення лідерів опозиції.
Сама ідея цієї влади — поки є величезна власність, її треба розгребти. І не зважати на Євросоюз, на правила, стандарти, на опозицію. Поки ми з вами говоримо про політичні складові процесів в Україні, іде величезна приватизація і перерозподіл власності. Іде величезна зміна власників економічно привабливих об'єктів. Корінь тут. І коли ця ситуація буде вже під повним контролем у "ефективних" власників, тих, кого потрібно, от тоді можна вже давати усі права, свободи, демократії — все, що хочете. Бо власність буде у тих, у кого вона повинна бути.
Обіцянки влади прислухатися до резолюції і вирішити це питання законним шляхом - це відмовки. Законним шляхом, зрозуміло, що ці питання не вирішуються. Тому що ця проблема не має юридичного вирішення у правовому полі України. Юридичне рішення — це зараз касаційний суд, який повинен прийняти архипротилежне рішення. Але тоді хтось же повинен відповідати за рішення, які приймалися незаконно. Тому навряд чи це буде. Є тільки одне рішення в рамках юридичних процедур — помилування Юлії Тимошенко. Але без звернення того, кого помилують, акт про помилування не видається. Та чи підтримує це сама Тимошенко? Актом помилування все таки визнається, що людина була суджена. І на це Тимошенко не піде, та і це не вирішить питання участі її у виборах.
Ще одне рішення — декриміналізація. Але це вже останній варіант. Він уже декілька разів не знаходив своєї реалізації. Піти на це — показати верх непослідовності перед власним виборцем, власним суспільством. Через це влада втратить величезну кількість виборців, які б могли проголосувати за неї. Це могло бути рішенням перших місяців, або перших днів процесу. Зараз час вийшов.
Якими будуть дії Євросоюзу, коли влада все ж не виконає рекомендацій, передбачених резолюцією ЄС, важко сказати. Ситуація буде залежати від того, як поведе себе взагалі український політикум, який братиме участь у виборах. Навіть за відсутності Тимошенко і Луценка вибори відбудуться. Там, в принципі, буде опозиція. І ця опозиція в особі Яценюка, Турчинова, Тягнибока, Кличка та інших буде цікавою у визнанні легітимності виборів. Їм треба буде ту саму легітимність підтверджувати на всіх рівнях. Така ситуація, якщо опозиція буде мати достатньо сильну позицію після виборів, може якимось чином змінити загальний стан речей. Якщо в опозиції буде більшість, тоді можна говорити про декриміналізацію, і ця більшість давитиме і на інші ініціативи уряду. Тоді виникає абсолютно інша конфігурація у зовнішній політиці. Від того, якою буде ця конфігурація, залежатиме і рішення Євросоюзу.
2 
1
Комментарии
9