На "Prime Yalta Rally-2010" сестри Соустові посіли четверте місце серед екіпажів, що їздять машинами із двигуном об"ємом до 1,4 л. У загальному заліку серед 70 учасників вони на 27-му місці.
За кермо батькової "Таврія ЗАЗ-1102" Лада Соустова уперше сіла в 12 років. Училася їздити гірськими дорогами біля Ялти. Живе в Алупці. В автоперегонах бере участь сьомий рік.
— У нашого батька дві "таврії", — каже 25-річна Лада Соустова. — Одній понад 20 років. Другу купили з рук, 1995 року випуску. Трохи переробили і ганяємо. Раніше я була штурманом у батька. Тепер ми його відправили на пенсію, їздимо із сестрою Аліною. Вона штурман, а я за кермом.
Не боїтеся зірватися у провалля?
— Ми з батьком двічі потрапляли в аварію. Востаннє 2005-го. Спускалися з Ай-Петрі. Один правий поворот, потім другий. Одне колесо гальмонуло раніше — і машина врізалася у великий граб. Перед повністю розтрощило. Але лобове скло лишилося цілим. Нас не зачепило — машина укріплена, їздимо пристебнуті пасками, у шоломах. Злякатися навіть не встигли. Вилізли з машини із думкою — зможемо їхати далі чи ні. Ремонтувалися два тижні.
Часто водії зневажливо ставляться до "таврії". Чому ви її вибрали для перегонів?
— Машинка легка, важить 840 кілограмів, тому спритніша за деякі іномарки. Ми не одну обігнали.
Ми спідометр прибрали з панелі, щоб не відволікав
Швидкість не головне. Важливо втрималися на трасі. А хлопці розганяються і вилітають. Ми й спідометр прибрали з панелі, щоб не відволікав. Зате є тахометр. Двигун нашої "таврії" набирає до 8 тисяч обертів на хвилину.
Двигун міняли?
— Ні, стоїть рідний, мелітопольський. Я його збираю власноруч. Поставили болгарські поршні. Проблема знайти хороші амортизатори. Замість стандартних "таврійських" поставили "Каяб". Слабке місце в "таврії" — паливна система. Заливаємо звичайний бензин. Правда, у Криму він низької якості й дорогий. Тому як хтось їде в Україну, замовляємо привезти побільше.
Їздите на далекі відстані?
— Були своїм ходом у Києві, Львові, Кам"янці-Подільському. У мене є проста "таврія", на кожен день. Я нею буксирую гоночну машину.
Ви ще неодружені. Підете за автогонщика, щоб їздити в парі?
— У нас усі друзі гонщики. Класні хлопці. Але виходити за гонщика не хочу. Хтось же має вдома сидіти. Я зроду не куховарила. Лише гайки вмію крутити.
— Гонщики обзывают "таврию" самым доезжаемым автомобилем. Потому что доезжает без поломок, — розповідає Ігор Соустов, 55 років.
Він тренує дочок Аліну та Ладу. Сам працює водієм вантажівки 37 років. "Таврію" для авторалі купив за 15 тис. грн у Запоріжжі.
— У "таврії" треба укріпляти брус. Я посилив передні важелі. Заводські стійки не годяться. Я замінив на російські "Плаза". Вони підходять під вісімковий поворотний кулак. Потім поставили стабілізатор поперечної стійкості, — перелічує Ігор.
Переробляти коробку передач та двигун допомагали знайомі автослюсарі. Захисний каркас кабіни із труб робили у Севастополі. На передні колеса встановив дискові гальма, на задні — барабанні від ВАЗ-2108. Крісла замінив на спортивні з армованого волокна. За кілька років витратив близько 50 тис. грн.
2 
1
Коментарі