У телепроекті "Ім"я Росії" — аналозі "Великих українців" — на перше місце вийшов організатор Жовтневого перевороту та керівник партії більшовиків Володимир Ульянов-Ленін. За ним — перший космонавт Юрій Гагарін і керівник СРСР 1920–1950-х років Йосип Сталін.
Нині росіяни вибирають із 50 осіб. У вересні їх залишиться 12. З-поміж них у грудні назвуть найзначнішу в історії країни людину.
Нині до дванадцятки лідерів входять колишній керівник Компартії і СРСР Микита Хрущов, князь Олександр Невський, співак Володимир Висоцький, царі Микола ІІ та Петро І, маршали Георгій Жуков і Костянтин Рокоссовський, поет Олександр Пушкін та конструктор Сергій Корольов.
— Для мене це не є якоюсь несподіванкою, — каже директор Інституту літератури ім. Шевченка Микола Жулинський, 67 років. — Хоча такі суспільні настрої в Росії лякають.
На його думку, ці настрої значною мірою формує російська влада. Лідерство Леніна й Сталіна не можна пояснити тільки залишками тоталітарного мислення, які закладалися протягом 70 років комуністичним режимом. Дається взнаки те, що ідеал імперії не тільки залишився, а й відроджується через засоби масової інформації, державну політику.
— Поява на перших ролях диктаторів та імператорів є виразним симптомом туги за великою імперією, без якої росіяни не уявляють свого майбутнього, — каже Микола Жулинський. — Це характерно не лише для значної частини суспільства і влади, а й для духовної та інтелектуальної еліти і православної церкви. Ось чому там так сприйняли приїзд до Києва Вселенського патріарха Варфоломія.
Він вважає такі настрої загрозою демократії.
— Це має хвилювати Україну й увесь світ, — наголошує Микола Жулинський.
2 
1
Коментарі