— Україна хоче миру. Європа хоче миру. Світ каже, що не хоче воювати, а Росія — що не хоче нападати. Хтось із нас бреше, — каже президент України 44-річний Володимир Зеленський під час виступу на 58-й Мюнхенській конференції з питань безпеки 19 лютого.
— Два дні тому я був на Донбасі, на лінії розмежування. Юридично — між Україною й тимчасово окупованими територіями. Фактично — між миром і війною. Де з одного боку — дитячий садочок, а з іншого — снаряд, що влучив у нього. З одного боку — школа, з іншого — снаряд, що прилітає на шкільний двір. А поруч — 30 дітей. Які йдуть не в НАТО, а на уроки. У когось — фізика. Знаючи її елементарні закони, навіть діти розуміють, наскільки безглуздо звучать заяви, що ці обстріли ведуться з боку України. І коли на шкільному подвір'ї з'являється воронка від бомби, в дітей виникає питання: невже світ забув свої помилки ХХ століття?
У XXI столітті більше немає чужої війни. Анексія Криму й війна на Донбасі — це удар по всьому світу. І це не війна в Україні, а війна у Європі. Ми захищатимемо свою землю, маючи підтримку партнерів чи не маючи. Надають нам сотні одиниць сучасної зброї чи 5 тисяч шоломів. Ми цінуємо будь-яку допомогу, але всі мають розуміти — це не благодійні внески, про які Україна має просити.
Це ваш внесок у безпеку Європи та світу. Україна вісім років стримує одну з найбільших армій світу. Яка стоїть уздовж нашого кордону, а не кордонів країн ЄС. І "Гради" летіли в Маріуполь, а не в європейські міста. І жодна країна Європи не знає, що таке військові поховання щодня в усіх регіонах. А жоден європейський лідер — що таке регулярні зустрічі з родинами загиблих.
Ми захищатимемо свою прекрасну землю — стоїть у нас на кордоні 50 тисяч, 150 чи один мільйон солдатів будь-якої армії.
Вісім років тому українці зробили свій вибір, багато хто віддав за цей вибір життя. Невже після цього Україна має постійно закликати до визнання європейської перспективи? Це стосується й НАТО. Нам кажуть: двері відкриті. Але поки що стороннім вхід заборонено.
Україна ретельно дотримується домовленостей. Ми максимально стримані на тлі постійних провокацій. І що ми бачимо? Снаряди й кулі з того боку. Гинуть і зазнають поранень наші бійці та мирні громадяни. Останні дні стали особливо показовими. Сотні масованих обстрілів зі зброї, забороненої Мінськими домовленостями. Ми готові шукати ключ до закінчення війни в усіх можливих форматах і майданчиках.
Мир потрібен не лише нам, мир в Україні потрібен світу. Мир і відновлення цілісності в міжнародно визнаних кордонах. І тільки так.
За відмову від третього у світі ядерного потенціалу Україна отримала гарантії безпеки. Тієї зброї в нас немає. Безпеки в нас немає також. Україна тричі намагалася скликати консультації держав — гарантів Будапештського меморандуму. Безуспішно. Сьогодні зробить це вчетверте. Але востаннє. Якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде гарантій безпеки для нашої держави, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює і всі пакетні рішення 1994 року поставлені під сумнів.
Я дякую всім державам, які підтримали Україну. Не називаю вас поіменно — не хочу, щоб деяким було соромно. Не знаю, як вони зможуть пояснити свої дії двом убитим і трьом пораненим вже сьогодні в Україні солдатам.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
2 
1
Коментарі